dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] nastasyia at Имя угрозы
Этот текст –просто собранные в одном месте наблюдения последних лет. Я стараюсь не давать событиям оценок «хорошо» или «плохо», и очень прошу читателей тоже постараться воздержаться от оценок, а попробовать посмотреть глубже, и искать определение не того, что является положительным, а что отрицательным событием, а поискать, что является причиной, а что следствием…

Идет война народная. Священная война…

Наверное, начать разговор стоит с той идеологической системы, которая осталась нам всем в наследство после Советского Союза. Не сразу, наверное, но довольно быстро кремлевские начальники поняли, что в рамках Холодной войны одной коммунистической идеологии – явно недостаточно. А вот война в качестве аргумента и ответа на все вопросы – это очень даже весомо. Особенно в ситуации, когда в каждой семье есть память о своих погибших на этой войне и еще свежи воспоминания об ужасных преступлениях нацизма. И для советских людей это не просто слова о преступлении против человечества, а вполне себе конкретные люди, погибшие в лагерях, угнанные на работу или сложившие голову на фронте.
Это была очень удобная возможность получить идеологический инструмент и, конечно же, упускать такую возможность было нельзя. Работа с массами начинается уже с названия: для каждого советского гражданина война – это прежде всего Великая Отечественная, а потом уже при случае вспоминают, что она была Второй мировой в общем-то. В соответствии с названием для каждого среднестатистического жителя советских территорий война ограничивается вполне конкретным периодом: с 22 июня 41 года по 9 мая 1945 года. Все детали войны, которые не касаются этого периода – они, конечно, существуют, на страницах учебников истории, но даже отличники забывают это все через пару лет после окончания школы. Формируется очень четкий концепт: Это была «наша» война, с 22.06.1941 по 09.05.1945 и в этой войне мы победили ужасно кровавый нацистский режим. В рамках этого концепта массовым мышлением совершенно игнорируются все действия Родины в период до вероломного нападения, а также, действия после подписания капитуляции.


Это был очень удачный концепт Советского Союза, как мирового спасителя от фашизма. А сама война, ее трагедии и радость победы – это было то, что действительно долгое время объединяло советский народ вне зависимости от национальности, территории и реального отношения к марксизму-ленинизму.
Read more... )
dziga: (Default)
столкновения в одессе-71

Вчера Одесса попала во все новостные ленты. К сожалению, повод для этого был совсем не радостным: порядка сорока погибших и несколько сотен раненых. Так получилось, что я застал эти события с самого начала и практически до самого конца. Начал писать о них еще вчера, но понял, что до утра точно не справлюсь, так как слишком много фотографий, поэтому лег спать и сегодня утром все закончил. Дальше будет много текста и еще больше фото. Фотографий тел не будет, кто хочет экстрима, может зайти на любой новостной сайт.

Вначале немного предыстории для тех, кто живет не в Одессе и не в курсе событий, происходивших здесь ранее. В Одессе до вчерашнего дня существовало два лагера, условно их можно назвать «проукраинским» и «пророссийским». Оба лагера проводили митинги, сборы, марши по городу, которые заканчивались максимум локальными стычками и небольшими драками. Никаких серьезных столкновений до этого в Одессе не было и 1-го мая пророссийские сторонники провели в городе марш, которому никто не мешал. Пророссийские активисты также основали постоянный лагерь на одной из городских площадей, Куликовом поле, который служил «плацдармом» для их сборов. Кстати, буквально за день-два до вчерашних событий, в их рядах произошел раскол и часть людей из этого лагеря переехала в совсем другую часть города. Сейчас высказываются мнения, что раскол был спровоцирован именно подготовкой части активистов Куликова поля к вчерашним событиям.

С предысторией заканчиваем, переходим к вчерашним событиям. Вчера в Одессе должны были играть футбольные клубы Металлист (Харьков) и Черноморец (Одесса). Фанаты данных футбольных клубов анонсировали марш «За единство Украины», который должен был пройти по улицам города, после чего завершиться на стадионе Черноморец. Марш был назначен на три часа на Соборной площади (Соборка). Так как мне всегда интересно фотографировать подобные события, где-то в половину третьего я выдвинулся в сторону Соборки. До нее я не дошел, так как на углу Жуковского и Александровского проспекта наткнулся на группу вооруженных людей.

Для того, чтобы была понятна география происходивших событий, немного гуглокарт:

karta

Очень много фотографий )



П.С. Зашел на почту, несколько сотен комментариев. Читать и тем более отвечать на весь тот бред, который сейчас несется с обеих сторон, нет ни времени, ни желания. Погибли люди, в Одессе траур. Комментарии закрыты.
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] ludmilapsyholog at Пятоколонное
В последнее время я работала практически без выходных, успевая между тренингами и семинарами только переместиться в пространстве. Поэтому писать совсем не было ни сил, ни времени. Но думать иногда получалось. Например, в поезде.
Думать о том, о чем все сейчас думают.  Ну, вы понимаете, что же будет с Родиной и с нами.

Учитывая, что в ближайшие две недели с большой вероятностью произойдут события, после которых рефлексировать будет сложно, пожалуй, напишу, что надумалось, ни в коем случае не претендуя на истину хоть в какой инстанции.

Read more... )

Пост написан для тех, кто видит проблему. Кому мир, май, Путин, участвовать в обсуждении не стоит.
Это наш, пятоколонный междусобойчик, вам сюда незачем.
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] avmalgin at Безрадостная картина
massovka Интервью с политологом Александром Морозовым о новой политической ситуации в России. Как он точно все сформулировал, точнее не скажешь. Интервью короткое, советую прочитать:

– Александр Олегович, в текстах последнего времени вы описываете Россию «третьего срока Путина», как совершенно новую реальность – переход от «постмодернистской диктатуры» к диктатуре «на полном серьезе», в этот поворот вписывается и агрессия Путина против Украины. Какие процессы к этому привели? Почему получилось именно так?

– Есть два объяснения, почему так получилось – и в том, и в другом есть своя доля истины. Первое обстоятельство лежит на поверхности, и всем политологам это известно – это естественное старение авторитарного, персоналистского режима. Так старели режимы Салазара в Португалии и Франко в Испании. Режим начинает трансформироваться, это связано в том числе и с поколенческими вопросами – вслед за первым, «революционным» поколением приходит следующее, и оно более злобное и жестокое.

Второе объяснение распространено в московских политических кругах среди высокопоставленного чиновничества. Россия завершила 20-летний постсоветский транзит, Путин пытается перепозиционировать Россию.

– При этом сейчас Кремль фактически говорит лексикой неоимпериалистов Проханова и Лимонова…

– Именно, раньше из маргинальных кругов исходили посылы о том, что необходимо пересмотреть всю архитектуру мировой политики, роль международных организаций. При этом считалось, что Кремль рационалистичен и действует в рамках глобального капитализма, мировой системы международных отношений, в целом по ее правилам. Теперь видно, что Кремль озвучивает эту странную маргинальную философию, грозит выходом из различных международных обязательств, обрушивая тем самым мировой порядок.

Возможно было такое развитие событий: Россия становится во главе «консервативного интернационала» и представляет себя как часть правой Европы. К этому сценарию, в принципе, на Западе были готовы. Но тут в Кремле пошли на аннексию Крыма, создание ситуации, которую никакие европейские правые признать не могут. И христианские демократы, и Европейская народная партия осудили эти действия. Значит, путинский проект уже не консервативный европейский, а некий односторонний проект пересмотра собственного статуса. Надеюсь, что Путин, как руководитель государства, осознает все риски такого поворота.

– А вообще, насколько политика Путина сознательна? Как он формирует эту свою новую идеологию?

– Идеология созрела в результате его 15-летнего правления. Он уже очень опытный лидер, первого уровня мировых процессов, и ему не нравится та роль, которую играет в них Россия. И он хочет ее переиграть. Может ли он это сделать? На мой взгляд, нет, во всяком случае, такой «пересдачей карт», в ответ на которую Запад не разрушится, а наоборот укрепится. Западные элиты пойдут не по пути принятия условий России, а скорее по пути построения сторожевого вала вокруг нее.

– Может быть, это и есть цель Путина: отгородиться от мира и править, как Сталин, без оглядки на мировое сообщество?

– Такая версия есть, но ее реальность означала бы, что Путин болен, и тогда стоило бы прислушаться к интерпретации Глеба Павловского о том, что мы имеем дело с особой психологией. Замыкаясь на своих идеях, личность такого правителя более комфортно чувствует себя в автаркии, чем в свободном мире. Это самый ужасный сценарий для России, отрезанная от мира она будет психологически, социально и культурно деградировать стремительными темпами.

– При таком сценарии путинской элите также придется перестраиваться. Ведь раньше ее великодержавно-консервативная риторика расходилась с собственным образом жизни (капиталы на Западе, интеграция в жизнь космополитической мировой элиты). Не вызовет ли это «закрытие России» бунт элит?

– Нет, не вызовет. Потому что Путин проводит бескровную чистку. Он предлагает уехать всем, кто не хочет оставаться в системе автаркии. В результате такой политики критическая масса недовольной элиты не образуется никогда. Уже уехали, например, Чиркунов и Кох. А это люди, которые были спонсорами программ по либерализации и модернизации в России. Мы привыкли мерить мерками государств модерна, где подавляемая часть элиты группируется внутри страны для защиты своих интересов (как в Египте или Турции). Но мы живем в ситуации постобщества, когда недовольные просто уходят. Сейчас в России практически нет историй про рейдерство, люди добровольно уходят в кэш, когда к ним приходят с предложениями от чекистов.

А тем, кто хочет остаться с Путиным на лодке, он предлагает забрать капиталы с Запада, добровольно взять на себя ограничения по выезду родственников, проведения транзакций. Он хочет создать новую команду, новый «орден меченосцев» на смену прежнему, представленному «кооперативом «Озеро». И он создает новую лояльность путем этих ограничений на сношения с внешним миром.

– Не работает ли эта схема в отношении Украины – Путин пытается отрезать от Украины территории, готовые жить по его новым правилам – Крым, Донбасс, а остальной Украине предлагая символически выйти в кэш, сбросив балласт, идти в Европу?

– Нет, не думаю. Политика Путина в отношении Украины будет гораздо более жесткой. Он постарается забрать то, что можно забрать – Крым уже, и часть Юго-Востока. По отношению к остальной части он планирует осуществить перекупку бизнеса, получить экономический контроль. К несчастью, шансы на это у него неплохие. Если доводить ситуацию в Украине до постоянного кризиса, то заниматься здесь бизнесом становится делом рисковым. С помощью теневых переговоров можно подталкивать 10-15 крупнейших олигархов к выходу с площадки. При этом им продать свои активы на Запад будет трудно, так как в территорию постоянного конфликта никто не захочет инвестировать. У путинской группы олигархов появится возможность выкупать активы. А затем через экономические рычаги осуществлять и политический контроль. Мы видим это на примере Германии, где существует мощное пророссийское лобби.

Сейчас перед украинским политическим классом стоит огромный исторический вызов, он больше, чем потеря Крыма или Донбасса. Кремль накопил огромные ресурсы, демонстративно разбрасывая миллиарды долларов, показывая, что может купить всех и всё.

– Что можно противопоставить путинской политике в Украине?

– В Крыму мы увидели очень холодный и изощренный механизм чекистской подлости, которому сложно противостоять. Такую систему нельзя одолеть с помощью искренности и открытости, которые демонстрировали Майдан в Украине или Болотная в России, она превращает их в какой-то дефект. Люди в Кремле, обладая психологией разведчиков, не верят ни в какие искренние революции, идейные порывы, публичную политику, по их видению всё может быть только организовано, инспирировано. Либо мы организовали, либо Запад, наши агенты против чужих агентов. В этом и трагедия, что подобную систему можно переиграть только на ее же поле тайной войны. Кремль использует тактику диверсантов, «зеленых человечков», постоянно врет, а когда другая сторона говорит – как же можно так врать, он смеется. Можно, мы же разведчики.

Даже советская власть в эпоху Брежнева, при всей ее мерзости, до такого не опускалась. У нее был идеологический регулятор, ограничивавший действия КГБ, поэтому всегда подобная политика совмещалась с апелляцией к универсалистским ценностям. А опыт Крыма показывает – захотели и забрали.

– Донбасс ждет та же судьба?

– Донбасс ждет «боснийский сценарий»: оставаясь в составе Украины формально, он автономизируется до состояния Приднестровья в Молдавии. Присоединять территории Востока не обязательно, достаточно создать «серую зону», она будет радиоактивно воздействовать на остальную Украину.

– Многие сейчас говорят о том, что Донбасс лучше отсечь, чтобы спасти остальную Украину…

– Это будет осмысленным шагом, только если украинской элитой построен европейский консенсус. Смысл не в том, чтобы отсечь Донбасс, потому что тогда можно будет отсекать и дальше. Отказываться от Донбасса можно только получив гарантии Евросоюза и НАТО, что они сразу выйдут на новые границы, сейчас, а не когда-то в неопределенном будущем.

– Есть еще ощущение, что нынешняя антитеррористическая операция в Донбассе носит характер «договорняка» с Кремлем. Идет такая мнимая война, в которой заинтересована не только Москва, но и Киев.

– В том-то и дело. Нет гарантий, что украинская элита достаточно патриотична, что у нее есть консолидированное ядро, которое не уступало бы ни при каких обстоятельствах. Любое общество коррумпировано – и в Польше, в Чехии, и в странах Прибалтики, – но там у элит есть предел, через который они не могут переступить. При всем свободолюбии украинского истеблишмента видно, что у всех его лидеров персональные стратегии. А это значит, что в любой момент лидер из-за личной выгоды может изменить позицию. Если бы здесь возникло нечто вроде шляхетского собрания 200 самых богатых семейств, которые бы твердо выступили с единой позицией и призывали бы на помощь Европу, это другое дело. Но пока каждая семья сама за себя. Это касается и украинского общества, которое избирает стратегию индивидуального выживания.

– Можно ли сказать о восточной части элиты, прежде всего о группе Ахметова, в вотчине которого идут основные бои, что она уже полностью на крючке у Путина? Как люди, сделавшие капиталы в 90-х, они должны просчитывать ситуацию, понимать, что кремлевские у них все отберут.

– Они и просчитывают, они готовятся. Они типологически мыслят, как и российские олигархи. Это в 90-е годы они сражались в такой ситуации, а в нулевые они стали принимать предложенные условия и уходить. Если у Ахметова будет безвыходная ситуация, он отдаст бизнес какому-нибудь условному Вексельбергу, не дожидаясь ситуации, которая случилась с Ходорковским.

– Где предел расширения российского пространства влияния?

– Он проходит по границам НАТО. Задним числом ясно, что счастливы те, кто успел вступить в эту организацию. По этой линии проходит новый римский вал, который отделяет цивилизацию от варварства. И в этом – огромная трагедия украинско-российского конфликта, в самом начале западная элита с волнением следила за его ходом, но затем на Западе стало доминировать стремление отгородиться от новых варваров – пусть они едят друг друга как хотят. Вмешиваться они не будут. В этих условиях никакого хорошего будущего нет ни для Украины, ни для России. Эти территориальные приобретения, они ведь не для России, а для путинской преступной группировки, которая занимается рейдерством в международном масштабе и строит автаркическую экономическую модель. И сейчас важно обращение и русского, и украинского общества к Западу, к его общественному мнению. Ведь идет с одной стороны избиение более слабой страны, с другой деградация самого российского общества, разбухающего от триумфа, превращающегося на глазах в подобие немецкого общества 30-х годов прошлого века. Если Запад не укажет Путину на четкие пределы, за которые нельзя заходить, то его не остановить, и мир может дойти до ядерной войны. Сейчас такого плана у Запада нет, сохраняется длительная ситуация неопределенности.


ОТСЮДА

Read more... )
dziga: (doll)
Сьогодні був перший візит у наш новий садок. Водив відповідно тато, бо він у нас в декреті, так що розповідаю з його слів: в групі 15 дітей (від 1 до 3 років, в основному всі, як Верончик:), три виховательки, дітям готують їжу в самому садку (бувають садки, де їжу привозять, так що це однозначно плюс! сьогодні були тюфтельки, мала зїла все, і на здивування всіх зїла і овочі, які до них додавалися:) Чомусь всі завжди дивуються, що Вероніка уплітає і овочі і фрукти, але що ж дивуватися, якщо вони такі смачні?:)) Вони сьогодні багато співали і танцювали, бо іде підготовка до якогось свята у травні, Вероніка була у захваті, коли я прийшла з роботи, вона і мені на біс танцювала! Потім вони ліпили з пластиліна і малювали (там є спеціальна кімната, їх одягають в спец.одяг і вони відриваються по повній, Вероні це теж сподобалося), ще у них є маленький басейник, де можна дуріти, як завгодно, тобто це більше калюжа, а не басейн, зате навколо нього розсипано - увага! - багато рожевої сочевиці, яку діти гребуть лопатами і усіляко граються. Вероніка знову ж так була у захваті і гребла її лопатами у всі сторони:) Виховательки кажуть, що постійно змінюють те, що розсипають, так діти знайомляться з усілякими текстурами, кольорами і розмірами. Потім дітиська спали. Засинали під класичну музику, наша теж заснула (на диво нас, батьків, я була впевнена, що вона ніколи не засне не вдома, але виховательки кажуть, що такого не буває, щоб хтось не спав:) Ці шведи точно шось знають! З якими батьками не говорила, усі кажуть, що діти садки дуже люблять і нічого дивного в тому, що наша просилася в садок в Вернамо, нема, що і тут таке буде. Дай Бог! Я цього дуже хочу!
dziga: (doll)
нехай він буде таким:

Ми з Веронікою сидимо на Кунгстредгорден, над нами цвітуть вишні, мала заснула, я кайфую і думаю, що таким міг бути весь мій декрет! Одразу хочеться у другий декрет, щоб він був в Стокгольмі, такому сонячному і такому прекрасному, як сьогодні!
dziga: (biaritz)
Друзі, вітаю всіх з Новим 2014 роком!
Нехай він буде супер-крутим!
Щоб 2014 був набагато кращим за 2013! Щоб всі були здорові і щасливі!
Щоб ми дійшли туди, куди так довго йдемо! І щоб ця ціль була варта всього пройденого шляху! Ну, і щоб шлях був цікавезним і легким (якщо таке поєднання можливе, Світобудово, здивуй!)
Я вам і собі цього всього бажаю)

new year

Про себе додам, що моя поїздка в Берлін була офігезна! Ви вже всі бачили мою щасливу пичку на ФБ, так що додавати вже нема чого, тут і без слів все ясно) Дякую усім, хто зробив це свято можливим, і вимагаю продовження!!!

І ще одне "адміністративне" питання: З 1-го січня мене тут не буде рівно 100 днів, так що ви не дивуйтеся, що я нічого не пишу і не коментую, я просто не заходжу сюди.

Я буду читати приватні повідомлення, так що якщо я комусь треба, don't hesitate, як то кажуть.

Зустрінемося в квітні 2014! Він має бути прекрасним, я це відчуваю!
Ура!
dziga: (biaritz)
Сьогодні ми святкуємо Святвечір (в принципі, ми святкуємо Різдво не в Україні 25 грудня, а коли в Україні - то 7 січня, але в будь-якому разі 7 січня ми колядуємо, так що виходить дуже дивно, наче одне і те ж саме свято, але святкується по-різному:)
До святкування ми вже повністю готові, тільки от чекаю поки Вероніка засне, а вона наче готова, та тата від себе не відпускає))
Отож, користуючись нагодою, хочу привітати всіх, хто святкує сьогодні, з Різдвом!
Веселих вам свят! І подарунків)
А це наше дитя у ролі Діда Мороза, якого тут називають tomten (тумтен).tomten
dziga: (doll)
Цікава стаття! Стільки знайомого...

Що би сталося, якби ми звернули увагу на процес власної праці, організаційне управління й умови виробництва? Що ми могли би з’ясувати, якби замість вивчати інших сфокусували би погляд на власній спільноті й використали би як дані не відшліфовані публікації або філігранні промови, а нескінченний потік комунікацій та практик, у якому ми, часто мимоволі, загрузли та заплуталися: множення е-мейлів, протоколи засідань, заявки для прийому на роботу, експертні відгуки, оцінки для підвищення, чернетки звіту для оцінювання досліджень (Research Assessment Exercise, RAE), документація комітетів, відгуки студентів на курси, навіть балачки після семінарів? Як ми могли би пов’язати макроорганізацію та інституційні практики, з одного боку, з досвідом та почуттями, з іншого, і почати досліджувати вплив гендеру, раси та класу на ці зв’язки? Як ми могли би критично оцінити безліч моментів, коли люди почуваються на межі зриву, кажуть: «Моя робота — лайно» або «Мене викриють», або моменти безкарних нападок і жорстокості, що часто трапляються, наприклад, в анонімних рецензіях (які поки рідко оскаржують) — і як поєднати ці почуття з неоліберальними практиками влади в західних університетах? Коротше кажучи, як ми могли би спробувати зрозуміти таємне та замовчане на наших власних робочих місцях та осягнути всі значення цього таємного?

До речі, довелося мені якось спілкуватися з одним чудовим науковцем, який ось ак взяв і написав про усі особливості роботи в академії (в даному разі, у шведському універі). І що ви думаєте? З голови факультету знявся, такий сильний був тиск з боку колег... не сподобалося колегам, що він всі підводні камені висвітлив для інших. Та науковець не здався, написав ще кілька книг на ту ж тему після звільнення. Молодець такий!
dziga: (2013)
Всем привет! Меня зовут Елена Бурдюгова, мне 29 лет и я работаю в московском рекламном агентстве. Долгое время, не зная иностранных языков, я боялась выезжать за границу. Однако, в 2012 году моя жизнь круто изменилась и теперь путешествия не просто часть моей жизни... Путешествия - моя страсть. Путешествия - и есть моя жизнь. За минувшие два года я объездила около 40 городов в 20 странах мира и совершила около 50 перелетов, накатала около 50 тысяч километров на автомобилях разных марок, летала на вертолетах, параплане и даже рассказывала вам уже о поездках в Барселону и Бельгию. Сегодня я хочу поделиться с вами одним своим днем из рождественской поездки в Стокгольм.



+53 фотографии )

dziga: (biaritz)
Ялинкова історія переходить в епопою - ми таки купили нову ялинку, вірніше, сосну! Надіємося, простоїть довше.
Треба було бачити Вероніку, яка побачила порожнє місце, коли ми забрали те опудалко, що лишилося від ялинки! Дитя не могло повірити своїм очам - привела мене в куток, де стояла ялинка і каже "ма", розводить ручками і "ма". Як так? Куди пішла? Потім почала плескати, щоб якимось дивом викликати ялинку назад.
Ну от як було не ставити нової? Га?))) (У нашого Т. була ідея забити і вже не вставити, але коли він побачив ці оченята, він зрозумів, що я як завжди права)
З масіками Різдво набуває іншого виміру, точно вам кажу!

Ось така тепер у нас сосна. Я надіюся, вона ще трошки випрямиться, а то якась схарапуджена вийшла))
sosna
dziga: (biaritz)
За що я люблю Швецію, так це за те, що тут перед Різдвом різко падають ціни на продукти, які обовязково традиційно мають бути на святковому столі. Так, кожен може собі дозволити усе і в будь-якій кількості.

Я ще за багато інших речей люблю Швецію, але ця деталь зараз особливо помітна.

пс: тим часом Т. притягнув ще три коробки подарунків, а у мене вже терпець уриваєтсья, так хочеться подивитися, що там))) я навіть здогадатися не можу, як не намагаюся уявити, що в нього могло бути в голові, коли він готував подарунки.
Ще ми купили ящик мандаринок, бо я їх просто як насіння лускаю)

пс 2: Четвертий адвент минає, і у нас якось зовсім неочікувано ялинка вже наполовину обсипалася. Кошмар якийсь, хоч би до Нового року достояла.
Тепер я думаю, невже прийдеться все-таки купувати штучну на наступний рік... хоча я чула, що є якийсь сорт, який взагалі не опадає, зате він не пахне. Будемо вивчати це питання в деталях наступного року.

пс 3: Були сьогодні в Йончопінгу, ходили по магазинам, народу стільки - не пройти, усі ще скуповуються порарунками, видно. Ми вже повнястю готові, залишилося ще кілька листівок надіслати і все!
Свято! Свято! Свято!
dziga: (biaritz)
Вчора Вероніці виповнилося 13 місяців, я не можу повірити, що ми перевалили через рік!
Наше Равленя таке мімішне, як почалося це замилування з миті народження, так і продовжується, і мені цікаво, коли ця ейфорія від кожного її руху закінчиться (у Т. є версія, що це ніколи не закінчеться, і я схильна думати, що він правий:)

Взагалі мене вражає, як вона все мавпує, поведінку, рухи, жести, міміку, інтонації, все!!!
Зранку не можу почитати газету, бо дитя вимагає і собі))
papers

Добралася до моїх прикрас і тепер щодня мусить пройти кілька кіл прикрашання себе, а потім і мене. Головне, вона прекрасно розуміє, куди надягати намисто, куди браслети - от так надягне по браслету на кожну свою руку і ходить по хаті, милуєтсья)) Правда, вже порозривала деякі штуки, так що я тепер даю тільки ті, що суцільні. Інколи Вероніка прикрашає свої іграшки, особливо равлика, надягає йому на шию браслети і плескає в долоні, така краса виходить!
jewelery

Манюня знає, як називаються всі її іграшки, при чому навіть знає, як називаються зображання в книжечках, тільки ще сказати сама не все може, так коли їй кажеш "де зайчик?", вона шукає його в коробці і приносить саме зайчика, і так з усім. Декого, правда, називає, так у неї є смугастий зайчик, вона його називає "мімі", ну, і ми його вже так називаємо, тому як саме зайця вона його не ідентифікує, у неї є інший заєць для цього)

Ось з цією братією ми спимо:

toys

Мімі - той, що другий)

Внроніка чітко говорить "мама"
інколи каже "тата", але Толю частіше всього називає "мама"))
каже "на", коли щось дає
каже "ма", коли чогось немає
і "єєєєє", коли щось є))
себе називає "няня" (це скорочено від Ніка, видно)
лептоп називає "діді", бо ж там живе дідусь (а де ж дідусю ще жити:)

багато ходить, але інколи "забуває", що вміє на двох і переходить на чотири))

вже вміє вмикати телевізор, мій телефон, любить танцювати.

Улюблені іграшки - пірамідки, кубики, коробки (вона пакує чимось коробку, закриває, кричить "ма", потім відкриває і кричить "єєєє")

Любить людей, коли ми ходимо в кавярні чи ресторани, вона їсть все, що тільки бачить)) От вдома перебирає харчами, інколи мене це дістає. але я себе заспокоюю, що дитя не дурне, голодним воно не буде, захоче їсти - буде їсти. А взвгалі їсть все, що ми їмо. Особливо любить кашу молочну, спагетті і лосось.

Ще любить усю їжу в тюбику. Шкода, що так тільки фруктові пюре продають, інакше вона б зїдала усе. що туди запакують і я б була спокійна, що дитя наїлося:)

А це, я так розумію, перша любов Вероніки - Кортасар! У дівчинки гарний смак, мушу визнати))) Витягла якось собі з коробки листівок і носиться з ним, як з писаною торбою (хоч там і Кафка був з-поміж іншого мотлоху, наприклад, та вона вибрала саме Хуліо)

cortazar

Ось до такого життя ми докотилися за 13 місяців)
dziga: (reading_is_sexy)
Саме 40 років тому світ побачив роман Еріки Джонг "Страх літати"!
Зараз я трохи по-іншому дивлюся на нього, ніж тоді коли прочитала його вперше
У мене є запитання до Ісідори, навіщо їй було боротися за місце в системі, проти якої вона боролася? Навіщо тра...ся направо і наліво, щоб самоствердитися? Це єдиний шлях пізнатися свою сексуальність?
Та не дивлячись на ці запитання, я вітаю себе з 40-річчям цього роману! Досі вважаю, що всі жінки мають його читати! Вона розхитує стереотипи, у тому чисслі психоаналітичні стереотипи про жінок і особливо про природу їхньої творчості, а це дуже потрібне діло))
З Днем народження тебе, "Страх літати"!
dziga: (doll)
Версія корпоративна - вогнегасник!
Це нашого Т. так одарили сьогодні)))
Сьогодні день сміху якийсь, чесне слово.
А між тим два тижні вихідних розпочинаються прямо зараз, і це не може не радувати.

Пс: Т. до пожежників ніякого відношення не має, це просто так подарунок, знаки турботи по-шведськи, мабуть.
dziga: (biaritz)
Отже, як же все-таки бути жінкою у наш буремний час?
Чому називатися феміністкою стало ледь не лайкою, а якщо хтось і каже, що вона феміністка, то обовязково так, знаєте, з сарказмом, або принаймні з іронією?
Чи може феміністка наймати працівників, які виконають хатню роботу? Чи може вона наймати няню врешті-решт?
Чи може феміністка носити бюстгалтер, голити зону бікіні, носити стрінги?
Чи треба боротися за свою фігуру? Стежити за модою?
Для чого потрібно народжувати дітей?
Для чого не потрібно народжувати дітей?
Треба одружуватися? Не треба одружуватися?
Варто робити аборт? Не варто? Як про це говорити?
Як же бути жінкою врешті-решт?

caitlinmoran

Якщо у вас коли-небудь виникали такі запитання, то ця книжка для вас! Якщо ви хочете провести кілька вечорів, заливаючись від сміху, то ця книжка теж для вас!
Якщо ж ви згідні, що роль жінки давати, давати, давати....піклуватися, піклуватися, піклуватися, мовчати, мовчати, мовчати... і при цьому всім цим насолоджуватися, бо так вас природа зробила, то ця книжка точно не для вас і навіть не читайте далі цей пост, не витрачайте всій дорогоцінний час.

Моран пропонує "п"яту" хвилю фемінізму - "ха-ха"- фемінізм:
If there is to be a fifth wave of feminism, I would hope that the main thing that distinguishes it from all that came before is that women counter the awkwardness, disconnect and bullshit of being a modern woman not by shouting at it, internalizing it or squabbling about it - but by simply pointing at it, and going "HA!", instead.

Щоб дати відчути на смак її стиль даю кілька цитат:

A male feminist is one of the most glorious end-products of evolution.

або:

So, here is a quick way of working out if you are a feminist:
a) Do you have a vagina? and
b) Do you want to be in charge of it?


Ну, і вся книжка в такому стилі. Просто не модливо залишатися після неї не-феміністкою!

Читати Моран було наче спілкуватися з подругами, от кожна з моїх дорогоцінних дівчат могла б написати цю книжку, але, мабуть, не так смішно, тому вся слава дісталася Моран, а не моїм прекрасним розумницям.
Інколи я відкриваю книжку на будь-якій сторінці і просто заходжуся сміхом. Це такий empowerment я вам скажу, коли розумієш, що від ситуацій, які вводять тебе в ступор, можна так сміятися.
Я ще ніколи не читала такого ясного і смішного тексту про все, що стосується тільки жінки - від місячних, білизни, депіляцій, до пологів, материнства і абортів включно. Чесність і відвертість гарні компаньйони у письмі, і у читанні теж!

Цього року вона так часто була в Швеції на усіляких шоу, що я просто не могла її пропустити, і я рада, що не пропустила, вона таки чудова!
SpirosPolitis_CaitlinMoran_021
dziga: (bw_cigar)
Ось за цим посиланням можна подивитися відео, на якому дівчина за три хвилини змогла сказати стільки важливого!
І будьте справді уважні на позначці 1:40, ця дівчинка зуміла сказати все, що стосується гендерного виховання всього за кілька секунд.

http://www.upworthy.com/watch-a-student-totally-nail-something-about-women-that-ive-been-trying-to-articulate-for-37-years-6?c=reccon1

Я не можу передати, яка я вдячна мамі, яка переривала усі намагання бабусі переконати мене, що я мушу щось робити, "бо я дівчинка"! В тому числі "мовчати", тоді коли мій брат міг кричати і добиватися свого усіма можливими способами, "бо він хлопчик".
Я, мабуть, надто чутлива, але я просто розплакалася, слухаючи цю дівчину. Гени, мабуть, ага!
dziga: (doll)
Зовсім скоро Різдво, а до Різдва - нові казки! Ми з нетерпінням чекаємо на добру-добру казку про Вовчика-Колядника від Оксани Лущевської з чудовими ілюстраціями Світлани Балух! Особливо приємно буде нашій Веронічці (перша книжка присвячена і їй (з-поміж інших дітей:)
Дякую, Оксаночко!

Декілька сторінок можна погортати тут
https://issuu.com/bratske/docs/vovchyk_kolyadnyk/6?e=0

а через кілька днів можна купити в книгарнях)

Ну, все, тепер мама щось точно мусить дописати, щоб було гарною традицією присвячувати доці щось хороше:)

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:42 am
Powered by Dreamwidth Studios