Sep. 9th, 2013

dziga: (biaritz)
В суботу я скочила в Копенгаген, як на мене найкрасивішу столицю Скандинавщини (нехай простить мене Стокгольм, але Стокгольм рідніший, а от Копенгаген красивіший:)
І ви мене зрозуміли правильно, скочила саме я, тоді як моє сімейство лишилося удома! Так Т. вирішив, що мені потрібно відпочити і у минулий четвер разом з ранішньою кавою на столі лежали квитки в Копенгаген. Не скажу, що я не зраділа, але відверто здивувалася, я ж наче не дуже і нила, що я втомилася (я правда втомлююся, але тоді, коли Т. у відрядженні, а коли він не у відрядженні, я так нічого, жити можу, та Т. вирішив, що не можу, то ж я поїхала:)
І це був дуже правильний подарунок, скажу я вам. Першу половину дня я просто сиділа в кавярні, помаленьку пила каву, їла смачнющі данські булочки і розглядала людей, і ні про що не думала. Я справді ніколи в житті не підозрювала, що я можу думати про НІЩО, та виявляється можу - просто пустка, дивитися і спостерігати, не робити висновків, не оцінювати, не згадувати, не планувати, жити тільки моментом, запахом кави і хрусткітом булочки... Це вже потім я розходилася і до кінця своєї подорожі в голові почали зявлятися думки, і дуже конструктивні думки, мушу сказати. Все почало розкладатися по поличках у моїй таки стомленій голові - що важливе, що -ні, що потрібне, що зайве, що я хочу і чого я не хочу, і т.д і т.п. Так що приїхала я якась мудріша, спокійніша і (що головне!) врівноваженіша. Висновки зроблені, знаю, куди треба рухатися. Ясно, що один день не вирішить усе, але якогось порядку він таке в моє життя вніс, і на тому дякую.
Т. постійно дзвонив зі словами "У нас все класно і ми зовсім не скучаємо! Ти там відпочивай!" І я його слухалася, саме так і робила)
На зворотньому шляху були пригоди з поїздом, якого спочатку відмінили, потім замінили і я в останню секунди застрибнула, навіть не знаючи, чи це саме мій потяг, просто волала до людей, чи на Швецію, почувши ствердну відповідь швидко вскочила уже у призачинені двері. Ну от не могли данці хоч оголосити про зміни!!!
Ясно, що я дуже скучила за своїм Равленям! Мала так гарненько мене обіймала за шию, коли я приїхала домів, що я нікуди її не хотіла відпускати, навіть спати:))
Трохи фотографій на згадку )

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:41 am
Powered by Dreamwidth Studios