dziga: (kangoo_cute)
[personal profile] dziga
Колись я думала, що на рік малої я напишу великий пост, де поділюся усіма своїми враженнями щодо своєї нової ролі - мами. І от рік вже давно минув, а думок про цю роль якось... нема)) Ні, вони в мене були і в місяць малої, і в два, от тоді б я могла дуже-дуже багато написати, а зараз - жодних думок!

Та пост я таки напишу (бо дитя нарешті заснуло і я настільки виснажена нашим малим енерджайзером-несплюхом, що мені більше нічого не можеться, окрім як пости писати).


Так от думка у мене одна - що б я зробила по-іншому, якби у мене був шанс?

а) я б закінчила гв (для не посвячених - грудне годування) раніше, ніж я це зробила (а зробили ми це полюбовно в 10 місяців). Якраз по завершенню гв весь досвід материнства розкрився у новому вимірі, все наше спілкування з малою перескочило на якийсь вищий щабель, якби я це знала раніше, я б це зробила в сім місяців, коли мала уже все їла. Для чого я мучила себе ще? Бо була під впливом українського дискурсу материнства. Реально, коли я покинула читати українські спільноти мам, включилася в шведський дискурс, я нарешті розслабилася і не дорікала себе. Тут 80% жінок закінчують гв в 6 місяців і я їх прекрасно розумію! Наша лікарка побачивши мої розгублені і сповнені докором очі, і слухаючи мої тиради, що я вже так більше не можу, спокійно сказала, а ти нічого не мусиш, ти від себе зробила все, що могла, ти хороша мама, ти молодець, а думати про себе і свої почуття - це нормально! І мені від таких простих слів стало так легко (це ніічого, що Т. мені казав те саме кілька місяців поспіль, мені треба було когось зі сторони, і ось цей хтось знайшовся!)

б) я б не читала стоси книжок про виховання, а за ці гроші я б краще купила собі гарні платтячка, плюс за вивільнений від читання макулатури час я б спала більше з малою і слухала, як вона сопе... Боже! За цей носик і за це сопіння можна віддати півцарства, і навіть все царство, якби воно в мене було:)

І це не тому що книжки погані, вони чудові, але вони говорять про такі самоочевидні речі, що мені справді шкода витраченого на них часу... та і з іншого боку, я тепер прекрасно розумію мову мам, я знаю хто чим дихає, хто що сповідує, і звідки в кого ноги ростуть!
Розумію, що це суто індивідуально, я взагалі не вірю в книжки типу "побудуй ідеальні відносини" і т.п. Коли в нас з Т. питають, в чому секрет наших відносин, що ми через стількох років разом, досі крешануті одне на одному наче тільки вчора зустрілися, я не знаю, що відповісти. Це або є, або його нема. Ніяка книжка не навчить любити, ніякі методи не подарують тобі саме ТВОЮ людину. Це все хімія, збіги, Всесвіт, Бог, назвіть як завгодно, але це неможна дослідити, так само і з дітьми, я впевнена в цьому.

Якщо ви відчуваєте дитину на клітинному рівні, ви зробите все, що краще для саме ВАШОЇ дитини, інших методів нема. А всі автори пишуть про саме їхні індивідуальні відкриття, десь вони збігаються з моїми, десь - ні, але вишукувати ці збіги - нудно.

Памятаю, як я тут бідкалася, коли була вагітна, що не знаю, як бути хорошою мамою, і мені ви писали різні заспокійливі слова (які мені тоді в вагітному гормонально-психічному стані були конче необхідні, дякую!), так от тоді Ярослава написала пораду щодо виховання від своєї мами - "з дитиною треба просто БУТИ"! Це ідеальна порада! Дякую, Ярославо (я сумніваюся, що ти це прочитаєш, хто читає жж у цей буремний час...)

Та все ж якби мені треба було б вибрати якусь одну книжку, яка допомагає мені в процесі - це мемуари Голді Хоун! неочікувано так, правда? Оленко, дякую, що ти мені її дала почитати!

Я думаю, якби моя мама була романтичною натурою, і до того ж любила писати, то саме так вона б написала до мене, як Голді до своєї доні (у неї чудова доця, а це доказ, що Голді супер-мама)...
Так от я б дуже хотіла, щоб я робила те, що робила моя мама - вирощувала в своїх дітей крила і вчила літати!
Любила так, що вміла відпускати.
За будь-яких обставин знала, що моя дитина знайде СВІЙ шлях, підтримувала її в цьому і пишалася цим (навіть коли всі діти навколо вже позаводять котів, собак, дітей, машин, а твоє ще досі в пошуку... Боже, я тільки зараз розумію, як для мами - дорослої розумної жінки - було на все це дивитися і допомагати в цих нереальних зацьханках своїх обох "маляток").

Дарувала дитині найважливіше - свободу, щоб потім ця дитина почувалася "Е-г-е-г-е-гей! Я прорвуся, переді мною лежить цілий світ!", не маючи ні копійки в кишені і навіть даху над головою!
(Звісно, в такому підході є свої небезпеки - бо дитятко може піти на такі авантюри як от наш переїзд in the middle of nowhere, але навіть тоді це дитятко буде пишатися собою, любити цей світ і казати "Е-г-е-г-е-гей!" Ну, і далі по тексту:)

Усі друзі, хто знав мою маму, кажуть, як мені пощастило з нею! тільки з такою мамою можна бути настільки божевільною, щоб вірити у свої мрії! Я знаю, що мені з нею несамовито пощастило. Я це знаю і я вдячна за те, що я "попала" саме в цю сімю! Сподіваюся, коли-небудь моя Вероніка зможе сказати те ж саме про нас з Т.

А ще, Равленя дуже схоже на свою бабусю. У неї навіть характер такий - гіпер-активний)) Так, інколи це вимотує, але це завжди кайфово бути поряд з такою людиною! Це наповнює тебе на все життя, і в будь-якій ситуації ти відчуваєш це тепло, яке дає тобі силу... і свободу!


Date: 2013-12-05 08:42 pm (UTC)
From: [identity profile] hudozhnytsya.livejournal.com
я читаю жужу в ці буремні часи :-)
тож дякую!!! твої записи про Вероніку й Т. завжди надихають :-)

Date: 2013-12-05 08:56 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Дякую :-)

Date: 2013-12-05 08:50 pm (UTC)
From: [identity profile] boussa.livejournal.com
як круто, я вже майже перебоялась думати про дитей…..))))))

Date: 2013-12-05 08:57 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Аню, що тут боятися думати?:))
Воно таке мякетьке, пухкеньке, тільки зо спати не дає і 100% уваги забирає, що приходиться для себе кожні 5 хвилин як трофеї виборювати, але вони швидко стають самостійними (так люди кажуть, час летить:)))

Date: 2013-12-06 06:45 am (UTC)
From: [identity profile] boussa.livejournal.com
я не знаю….може я карьеристка, може просто боюсь шо не буде так як тепер и просто ше не шарю шо буде набагато круче, я направду не знаю чого я боюсь….Я от на днях нещодавно думала шо вагитна….я була пару днив в шоке була…я навить не знаю як це описати…..коли взнала шо не вагитна, видчула полегшення….короче головою зрию…але дуже помаленьку...

Date: 2013-12-06 06:53 am (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
)))) я тобі більше скажу, я тут на днях теж подумала, що вагітна, хотілося повіситися))) більш на таке я точно не піду, хоч Равленя найкраще, але я хочу свій простір, хочу знову до роботи, до людей, я як подумала, що ще рік декрету, вагітність,.... коротше, тут треба дуже добре думати, бо передумати вже не буде як)))

Date: 2013-12-05 09:06 pm (UTC)
From: [identity profile] darynochka.livejournal.com
супер що у вас все гарно :-) щаслива мама - щаслива дитина.

Date: 2013-12-05 09:11 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
я вірю в цю формулу!

Date: 2013-12-05 09:15 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
Пиши частіше мамські пости :):) вони чудові :)!
Про платтячка та іже з ними погоджуюсь на стопіісят відсотків і міцно тисну руку :)

Про гв, як і усе інше не тільки в материнстві, а й у житті, головне щоб було в кайф :) а як кайфу нема, то яка користь від роздратованої мами, яка їсть себе..

Date: 2013-12-05 09:19 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Мені Т. точно так само казав про гв, а я от шла на жертви, типу як так....йо маразм... В результаті, мала навіть не помітила, що чогось не стало, я поспала в кімнаті пару ночей, а вони собі вдвох в спальні, вона навіть не шукала тут цицю... а я ж наслухалася історій, що це страх як важко, дитя травмується, буде плакати тижнями. Коротше, я зрозуміла, що їй це теж не дуже було треба, а я вся така прям лицарь на коні...

Date: 2013-12-05 09:34 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
Так, то вам класно, що відлучення так чудово пройшло!! Значить Вероніка теж була готовою :) слу, ти пишеш, що вона активна дівчинка, як вона заспокоюється, коли збуджена?

У нас "відлучення" було форсованим і трохи раннім. Мала на штучному, але в її 2р4міс припинили випускати суміш, яку вона пила. Ми купили кілька сумішей інших марок, але ні - не смакувало, її ковбасило жосско. Дотепер на сон вона смокче водичку - смоктання її заспокоює. І кілька разів за день смокче мілілітрів 200 соку, розведеного водою. Смоктання моїй досі потрібне для гальмування і заспокоєння. То мені просто цікаво, як у вас з цим :)

Date: 2013-12-05 09:43 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Вона сама заспокоюється. Тобто от гасає-гасає, все в хаті порозкидає по сто разів, а потім збавляє темп, я в цей момент її в ліжко, вже там розкладаємо її іграшки туди-сюди багато разів, потім я гладжу її по спинці, співаю колискові і вона зисинає (до речі, з Т. вона засинає швидше ніж зі мною, не знаю, в чому секрет).
У неї бувають періоди (от як цей тиждень), коли вдень вона не збавляє темп і ми граємося цілий день аж до вечора (толку її вкладати нема, от сьогодні ми дві години провалялися і вона мені все щось розказувала і сміялася, я вже не витримала і ми пішли знову гратися), і тільки ввечері вона зисинає.
ОТ в машині, коли вона втомлюється, то смоктання допомагає, у нас завжди пляшечка з собою або горбушка хліба, і вона так засинає (в машині по спинці просто не погладиш, а для неї це основний поклик до сну:)

Date: 2013-12-05 10:04 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
Клас :)!! Вероніка сама збавляє темп :) супер! Моя мама розповідала, що мій молодший брат, коли був маленьким, золотою дитиною в плані сну був: погладиш по голівці, він вже й спить :) а мене на витягнутих руках тре було носити, інакше не засинала. Юля теж привереда у плані сну: має бути темно, інакше не заспокоїться, тихо, бо дослухається до звуків і починає "відповідати", і мама під боком :) а, ну ще й пляшечка :) а коли меншою була, то на руках (слінг або хіпсіт) в повній темряві, бо інакше відволікалася на все. Темп сама досі не збавляє, її треба зупиняти.

Які вони різні, ці пупсики :)

Date: 2013-12-06 05:39 am (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
На витягнутих руках наша спала до півроку))
Теж має бути темно, при денному світлі ніколи не засне, ми спеціально блайндери купували.
У нас дуже добре, що вона засинає і з мамою і з татом, це справді супер! Коли є Т. весь вечір - його, він її вкладає, потім ходить погладити, як вона прокидається, ая можу відпочивати))

Date: 2013-12-06 12:52 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
А моя навпаки до півроку спала чудово :) сама засинала без цирку й бубнів, спала міцно (я навіть пилососила у неї прямо під вухом).
Клас! Вам пощастило, що тата Вероніка на сон добре сприймає :) бо у нас малу завжди вкладала я (у нашого тата розклад роботи неофісний, тобто він повертається близько півночі), то мала звикла, що сон=мама. Зараз у мужа графік такий, що на тижні у нього кілька вільних вечорів, то в ці дні купає її він. А от спати вкласти.. Коли я виходжу ввечері з подругами на скляночку, то вона ще може заснути з татом (але то цирк на дроті), якби ж я лишалася вдома, то малА б ніколи не погодилася на тільки тато на сон.. Цієї ночі вона прокинулася, коли ми вкладалися з мужем, побачила тата.. Почалися крики, вона його буквально випихувала з ліжка, ледве заспокоїла її :) хоча у них стосунки чудові, Юля тата любить, згадує, але сон=мама..

Date: 2013-12-06 01:02 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Вероніка в пологовому з Толіком спала, ми нею мінялися періодично, бо ліжка стояли поруч, але окремо, мабуть, вона ще звідти запамятала, що з ним можна спати. Толя цим дуже пишається;)

Date: 2013-12-06 01:17 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
В пологовому, а потім в малючковому віці (коли ритм був ще шалтай-болтай) Юля теж з татом спала, на ньому :) то вже коли підросла, коли відхід до сну почав обростати ритуалами, цирковими виставами, почалося розділення :) "засинаю тільки з мамою :) бо тато в години відходу до сну просто на роботі :):) так що вам класно насправді :):) по-доброму заздрю :):)

Date: 2013-12-06 02:14 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Я надіюся, що в нас її преференції будуть тривати аж поки самостійно не почне спати)))

Date: 2013-12-06 05:56 am (UTC)
From: [identity profile] natyak.livejournal.com
сорі, що я тут вклинююся! Оленко, а молоко замість суміші не пробували? бо нам педіатр рекомендувала з осені одне годування (пляшечка в нас - зранку і на сон грядущий) заміняти молоком. Марко спершу здивувався, але швидко призвичаївся. А що наша бабуся трохи навіжена (в позитивному сенсі), то він п'є козине )))
до речі, суміш лишається 6-12 міс., бо та, що з року, Марку не смакує.

Date: 2013-12-06 06:22 am (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Наша молоко, до речі любить)
Ми з року почали давати, їй сподобалося)) от замінники вона ніколи не пила, тільки кашу з пляшечки визнавала.

Date: 2013-12-06 12:41 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
Нічого страшного :) навпаки, я нечасто можу поговорити з нашими мамами, у яких малята на штучному :)

Я тоді боялася давати їй молочку, бо у Юлі на неї були закрепи.. Вперше дала покуштувати їй дитячі адаптовані йогурти міс у 8, їй сподобалось, але через деякий час почалися закрепи :( як тільки я зупинила йогурти, все прийшло в норму. Потім близько року знову спробувала - та сама картина, хоча на сметану не було такої реакції. Оскільки до року коров'яче молоко не рекомендують, плюс на адаптовані йогурти така реакція, я боялася давати їй коров'яче.. А після "відлучення" було страшно: раптом їй сподобається, буде отак постійно на сон пити, а від того знову закрепи.. Правда, позитив від "відлучення" був - Юля почала справді їсти дорослу їжу (до того - трохи хліба, яблука, лосось, сметана, але епізодично і в малих кількостях). Мене мабуть зупиняло те, що в коров'ячому дуже мало заліза.. До речі, запропоную Юлі, як прокинеться :) щодо козиного, То вона любить сир :) щоразу як роблю кіш, вона обов'язково кілька шматочків знямає :) пошукаю в нас козине теж :) якось не траплялося перед очі..

Date: 2013-12-06 02:22 pm (UTC)
From: [identity profile] natyak.livejournal.com
щодо йогуртів, то вони нам, навпаки, від закрепів допомагають. правда, я їх сама заквашую. пробувала кілька магазинних давати - Марко не хотів їх їсти. може, спробуй купити закваску й зробити домашній йогурт?
а козине молоко корисніше - в ньому кульки жиру дрібні, і вітамн А є (у коров'ячому - провітамін).

Date: 2013-12-06 10:23 pm (UTC)
From: [identity profile] madame-dubois.livejournal.com
Нам подарували були йогуртницю, але чи то в мене руці з одного місця, чи ще щось - але якось не смакувало нікому з нас :( у мене мама на козиному виросла :) у батьків її були кози, то врни з сестрою біля териконів їх пасли :) при цьому їй козячий сир не подобається :)

Date: 2013-12-07 04:40 am (UTC)
From: [identity profile] natyak.livejournal.com
а я без йогуртниці роблю :) можна або закутувати в теплв речі, або тримати в мисці з теплою водою і міняти воду - коли вихолодає.
смак йогурту залежить від молока.

Date: 2013-12-05 09:25 pm (UTC)
From: [identity profile] mary-saggit.livejournal.com
мені ще не актуально, але вже цікаво, то ж дякую!
про платтячка класно)

Date: 2013-12-05 09:27 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Дякую тобі!
І ще раз вітаю з Твоїм Днем!!!

Date: 2013-12-06 05:57 am (UTC)
From: [identity profile] natyak.livejournal.com
як ти гарно написала! сподіваюся, Веронічка колись таки прочитає твій жж :)

Date: 2013-12-06 06:22 am (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
Вибірково))

Date: 2013-12-06 08:13 pm (UTC)
From: [identity profile] snigynka.livejournal.com
чудові слова. рада, що ти освоїлась у ролі мами. бо у мене ще бувають напади паніки, як зробити так, щоб зробити все правильно і добре :)))

Date: 2013-12-06 08:32 pm (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
У мене ця стадія прошла)) я розумію, що ідеалом я не стану)

Date: 2013-12-07 11:25 pm (UTC)
From: [identity profile] a-marchenko.livejournal.com
Ти сонечко, я дуже вдячна тобі за цей пост. Хоч я не маю досвіду бути мамою, але як же я схоже думаю, дивлячись на своє оточення з дітками - і про гв, і про книжки, і про методики, і про збіги з Всесвітом... і про маму - особливо...

Date: 2013-12-27 06:59 pm (UTC)
From: [identity profile] fleur-de-louis.livejournal.com
Знаєш, я завжди думала, що мамаші в декреті якісь чокнуті і вони по-маленько сидять і деградують. Я переживала, що перетворюсь на таку ж. коли проходжу в парку, де мами гулять з візочками, чи чую від знайомих... то склалось враження, що в них основна тема, хто що їв і чим какав. Навіть мої бездітні друзі на фб підколюють тих, хто пише всяке мімімі про діток: "Ви вже покакунькали?". І це так чудово передає звіст їх постів.
Але добре, що я натрапила на твій жж. Бо так би і жила з думкою, що всі мами такі як я описала вище.

Date: 2013-12-28 09:11 am (UTC)
From: [identity profile] dziga-ya.livejournal.com
)) дякую на доброму слові! Але знаєш, для мам, про яких ти пишеш, я анти-мама, так що усе відносно))
Слу, а ти мені пости коментуєш пізніше, чи це мені повідомлення приходять так з запізненням. Просто хочу знати, мені все подобається у будь-якому випадку))
Дяки!

Date: 2013-12-28 07:34 pm (UTC)
From: [identity profile] fleur-de-louis.livejournal.com
Ну нічого. Краще бути отакою антимамою :)
Пізніше... Я була дуже завантажена роботою і не вистарчало сили і часу на жж. Тепер перечитувала :)

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:44 am
Powered by Dreamwidth Studios