dziga: (kangoo_cute)
Між нордичними чоловіками країнами існує певне змагання - вони наче люблять одна одну, та постійно хочуть бути краще одна одної, - ну, просто тобі класичні сімейні відносини)
Так от, бідні шведи запереживали, що їхні чоловіки пасуть задніх порівняно з норвежцями та ісландцями по відношенню до часу, який вони проводять в декреті! Втім, добре, що існують ще данці і фіни, які взагалі дуже далеко відстають від шведів, а це прямо бальзам на шведську душу, чесне слово!
Так от, в країнах, де тати по закону вимушені іти в декрет, чоловіки таки ідуть в декрет, бо якщо не підуть, то той бонус компенсації, який вони отримають, не пішовши в декрет, такий мізерний, що вони просто вимушені в той декрет іти. Я б взагалі ввела кримінальну відповідальність роботодавців, у яких чоловіки не ідуть в декрет! От такий я диктатор, аха!
Так в Данії відсоток чоловіків, які ідуть в декрет - 7%, у них за законом декрет чоловіка не обовязковий.
У фінів 8,7% чоловіків ідуть в декрет, у них лише 36 днів обовязкового декрету чоловіка.
У шведів два місяці обовязкових, і 25% чоловіків таки ідуть в декрет.
У норвегів - 14 тижнів обовязкових, і 27,5% чоловіків "сидять" в декреті.
У ісландців - ура! - три місяці обовязкових і 34,5% чоловіків користуються цим щастям посидіти з масіком і подивитися, як це щастя росте!

Ясно, що в Швеції, чоловіки, які ідуть в декрет - це особлива когорта чоловіків, і в більшості випадків вони беруть не ці нещасні 2 місяці, а половину всього строку декрету (приблизно 14 місяців) ділять порівну з партнеркою. Я мала на увазі особливу кокгорту, тому що здебільшого декрет беруть чоловіки стокгольмці, середнього класу, які здебільшого займаються інтелектуальною роботою. Тут навіть поняття таке є як "капучино-папа", тобто чоловік, який всі дні проводить в кафешках зі своєю мальотою (яка здебільшого в той час, як він пє капучино, сидить собі в візочку і насолоджується життям:) Відповідно є термін "капучино-мама", але воно не так часто вживається. На провінції, як от у нас (додам, що у нас найконсервативніша провінція в усій Швеції, певно!!!) чоловіки рідко ідуть в декрет, а якщо ідуть то тільки беруть обовязкові дні.

пс: коли я пишу "декрет чоловіка", то це, в принципі, некоректно, бо в законі ідеться про "одного з партнерів", та чомусь (!) цим "одним з партнерів", який мало бере часу на декрет, є саме чоловіки, тому мова ідеться якраз про них.
dziga: (doll)
Чудова літописець (чи з фемінітивом має бути літописиця?) шведського життя [livejournal.com profile] miss_sverige нагадала мені сьогодні про тему, яку я ще тут не висвітлювала! А я думала, я вже давно про все у Шведчині написала, а тут на тобі - не все!
Так от, у Швеції кцпа різних форм стосунків мають свої назви, мене це з самого початку дуже потіщало, а зараз якось і уаваги не звертаю. Тут дуже рідко від когось почуєш, що хтось говорить про дружину чи чоловіка, всі говорять про самбу (sambo) тобто людину, з якою живеш. Ці відносини можна оформити офіційно, але все одно це ще не буде вважатися шлюбом.
Всім відомо, що шведи страшенні самітники, а також у них високий відсоток розлучень. Поміняти кілька самбу за життя і з кожним мати дітей це досить поширено, так от діти партнерів називаються бонус-дітьми, а відповідні партнери по відношенню до дітей- бонус-мама і бонус-тато. Так, таких бонусів за одне життя може бути теж багато. У мене, наприклад, в подруги 3 дітей бонусних плюс одне своє і всі вони живуть разом!
Я про все це задумалася після статті в газеті про важкі умови успадкування, попробуй визначитися, якому бонусу скільки дістанеться)
От так!
Так сам є слова типу
Kulbo - відносини, коли зустрічаються тільки щоб переспати, типу щоб було кул)
І купа інших, але я вже їх забула, у Т. запитаю і додам до своєї енциклопедії)
dziga: (jumping)
У нас сьогодні розпочався сезон полювання на лосів. Бідаки лосі, вони такі зворушливі тварюки. Лосів у нашій місцевості дуже багато, є навіть ферми з лосями. Лосі справжня біда на дорогах, мало того, що їх збивають, від удару машини з лосем, часто гинуть люди... а ще лосі часто заходять в двір, восени обїдаються опавшими яблуками (а яблука вже бродять, шведи зазвичай не їдять яблук зі своїх дерев, це більше красива декорація), так от лосі наїдаються тих яблук, а потім ходять п'яні, а від цього аварій ще більше.
От така от у нас фауна.
dziga: (doll)
Собачий пляж - це місце, яке мене найбільше потішає у нашому лісі.
роздивитися )
dziga: (doll)
З-поміж питань, які їх хвилюють з приводу візита Обами - чи привітає він короля з вагітністю молодшої дочки, себто принцеси Мадлен)
А ще на розвороті сьогоднішної дагенс нюхетер заголовок "вітаємо в маленьких США, містер президент"
В тій же газеті на весь розворот емнесті розмістило заклик "коли закриєте гуантанамо, містер президент?"
dziga: (biaritz)
Сьогодні закінчила відеокурс з раннього розвитку (ура! закінчила хоч один курс і набралася розуму:)
От що цікаво, усі ми народжуємося оптимістами, це вже потім нас вчать песимізму.
Якось сумно, правда?
Тож давайте не переставати говорити своїм дітям, що все вони можуть, а їхні помилки це нормально, їх не варто боятися, і давайте давати можливість діткам помилятися, брати на себе ризик і йти до своїх цілей. Адже нічого не буває "просто так".

пс: от після кожного прочитання якоїсь мудрої книжки про виховання і після цього курсу також я думаю, як же мені пощастило з батьками (так, не все було супер правильно, але багато (і найголовніше!) було дуже правильно!) саме мама мене навчила вірити у власні сили, мріяти і вимагати від життя (здавалося б) неможливого ("здавалося б" бо насправді nothing is impossible:)

пс2: і ще подумалося, як же правильно організоване шкільне навчання в Швеції. Тут ніколи не кажуть, що ти робиш щось неправильно, а навпаки вказують на те, що ти робиш правильно. Так, наприклад, коли в тексті 20 речень, у двох з них ти зробив помилку, тобі кажуть, що ти 18 зробив правильно! Ви тільки подумайте, здавалося б, що це дрібничка, а насправді дитина тішиться, хоча, звісно, знає, що наступного разу було б добре 20 написати правильно!

Ось такі роздуми на ніч.

(я тут Т. чекаю з відрядження, у нього літак дуже пізно прибуває, а потім ще довго додому їхати, я вже так переживаю, що буквально молюся на екран.... тому стільки пишу, щоб відволіктися, так що ви не дивуйтся:)
dziga: (me_flying)
Побувати у традиційному шведському будиночку мені давно хотілося, але ж як там побувати, якщо сам живеш у звичайнісінькій квартирі, а шведи не дуже то в поспішають запрошувати до себе чужинців? Та інколи і холодні шведські серця тануть, щось у їхній тонкій душевній організації клацає і ці загартовані холодом вікінги запрошують до себе українців. Отже, нам таки вдалося побувати у ньому - загадковому шведському домі. Там мене постійно переслідувало відчуття, що ось-ось вийде Бергман і скаже "камера стоп, всі вільні, ідіть додому". Та Бергман так і не зявився, жодної камери також виявлено не було, але додому таки вертатися довелося. Повернулися ми відпочилі і спокійні, на мить навіть здалося, що ми досягли його - великого шведського дзена.


рецепт щастя і ілюстрації на тему )
dziga: (biaritz)
Державна служба страхування оприлюднила інформацію про те, що 70% усіх хто реєстрував лікарняне у цьому році, лікували усіляки психологічні негаразди, тобто все це люди які зверталися до аналітиків чи психіатрів.
Ось такі от справи, у нашому королівстві.
dziga: (reading)
Давно хотіла написати про це пост, але все якось руки не доходили, бо я ніяк не можу все це зазняти.
У нашому місті є бібліотека (в цьому немає нічого дивного, звісно що), але ця бібліотека організовує щотижня "виїзд в люди", так щоб усі могли б скористатися послугами бібліотеки, навіть ті, хто живе від бібліотекаи далеко.
Сама мобільна біблітека знаходиться в спеціально облаштованому автобусі, який їздить у всі міста і села комуни (відповідник українському районові). Сюди може зайти будь-хто охочий, взяти книжки, газети, скористатися безпровідним інтернетом тощо. Також в автобусі організовують зустрічі з письмемнниками і поетами (правда, не знаю, хто в нашу глухомань дістається:)
В автобусі є класна штука - пристрій для завантаження аудіо- та електронних книг, фільмів і музики. Просто приходиш, підключаєш свій носій - і вуаля усе в твоєму айподі!
Ось так виглядає цей автобус-бібліотека.
mobila+biblioteket+utanför+skola+webb
а ось так виглядає цей пристрій для завантаження.
Mediejukeboxen+webb

фото взяла з сайту бібліотеки
dziga: (biaritz)
Як я уже писала, у Швеції в липні всі масово ідуть у відпустку, у серпні відповідно всі масово повертаються на роботу і саме у серпні всі масово починають розлучатися - не сила винести цілий місяць часу разом з родиною, видно. Від інтенсивного перебування разом відкриваються у людях нові, не бачені до того сторони, і хтось вирішує, що жити так далі не можна.
Ось такі от новини з нашого королівства.
dziga: (biaritz)
На цьому тиижні майже вся Швеція (принаймні наш регіон) вийшла у відпустку, дороги запруджені будиночками на колесах, усі двинули відпочивати. Тут дуже популярний кемпінг, майже біля кожного більш-менш великого озера є місця для кемпінгу, не кажучи вже про острови, там церез кожен кілометр - спеціально облаштоване місце.
Кемпінг став дуже популярним в кінці 60-х, тоді коли робітники вибороли собі право на 20-денну відпустку. Таким чином відпустку отримали, та грошей, щоб їхати у далекі краї не було, тому кемпінг став масовим явищем, традиція склалася і так вкорінилася, що багато шведів надають перевагу відпочинку у себе на рідній землі (з комарами і кліщами).
Будиночки на колесах можна вибрати на будь-який смак і кишеню, коли вони проїздять біля наших озер, то нам дуже цікаво їх розглядати, також цікаво спостерігати за кемпнігуючими, це якась особлива каста людей, яка вміє вдовільнятися мінімумом і отримувати за це максимум задоволення. Багато з них ретельно дотримуються своїх щоденних рутин, так коли ми гуляємо, то спостерігаємо, як кемпінгувальники займаються спортом, бігають, стрибають, вигулюють своїх собак, які подорожують разом з господарями.
По вечорах вони витягають шезлонги і столики, попивають вино і дивляться на озеро... Ось такий повний кемпінгуючий дзен.
Husbilar
dziga: (biaritz)
Це може бути гарною бізнес-ідеєю, так що ділюся!
Подруга порадила новий спосіб закупівель їжі - через інтернет. Так як у нас на районі магазин ну дуже поганенький, там продають усього багато, але хорошого мало, а ми мусимо за нормальними продуктами їздити на автобусі у іншу частину району, то закупівлі по і-нету виявилися дуже гарною ідеєю, так що ми одразу захотіли спробувати, тим більше, що в рекомендованому магазині овочі і фрукти екологічно вирощені, а для нас це головне! То ж в понеділок ми вибрали собі мікс з овочів і фруктів, надіслали свого ключа від підїзду у магазин, і вже сьогодні повний ящик продуктів стояв у нас під дверима (вірніше, два ящики, бо нам одного помилково доставили)! На сторінці магазину, можна налаштувати, з яким інтервалом приходитимуть продукти, які саме комбінації продуктів ви хочете (можна вибрати тільки овочі, або тільки фрукти, або різні мікси, ще з додаванням екологічних соків, солодощів, тощо). Краса! Тепер за овочами і фруктами нікуди не прийдеться їздити!
Ось подробиці в картинках:
Read more... )

Що цікаво, тут ще й можна замовляти такі набори на тиждень, коли тобі розробляють рецепти обідів-вечерь, пишуть, як це готувати, і складають цілий пакунок продуктів, щоб це приготувати. Ось така от прекрасна ідея!

адреса магазину для шведських друзів:
http://www.arstiderna.com/Frukt?gclid=CN-ehJy9xLICFekvmAodVEoA-Q

Midsommar

Jun. 22nd, 2012 09:18 am
dziga: (me_flying)
Сьогодні у нас Midsommar - День літнього сонцестояння, це велике свято, коли ніхто не працює, і всі дуже ретельно святкують, мені навіть здається, що у шведів весь рік ділиться на "до Midsommar" і "після Midsommar".
Традиційно цей день святкується так, як ми святкували в минулому році (ось так: http://dziga-ya.livejournal.com/232101.html)
Ось тут є відео "Swedish Midsummer for Dummies", яке дуже "доступно" поясннює, що ж таке це свято для шведів)

А в цьому році, я ще не знаю, як ми будемо святкувати, бо пертися на якись збіговиська немає навіть найменшого бажання.
Зате є бажання наробити вареників з полуницями і з чорницями!!! мммм, я навіть як пишу, у мене слинькі течуть... Пішла робити тісто!!! Е-ге-ге-гей! Щастя близько)

UPD:
Ось такі у нас були вареники!
varenyky

із запашної шведської полуниці:
strawberries
Ням!
dziga: (bw_cigar)
Останнім часом я подивилася багато гарних фільмів, про які давно хотіла написати, та все руки не доходили. Розпочну з тих фільмів, які входять у список "must see" і які пов’язані з цією специфічною країною, в якій мені довелося жити. Так що якщо ви хотіли дізнатися про Швецію те, про що навіть не здогадувалися, то дуже рекомендую все це дивитися!
принаймні дивитися далі )
dziga: (biaritz)
Сьогодні я нарешті зібралася духом знайшла вільний час для того, щоб нарешті розібратися, що ж все таки відбувається у нашому шведському королівстві у питанні, яке давно не давало мені спокою. Навколо цього питання ходять міфи, і, чесно зізнаюся, я була впевнена, що ці міфи дуже перебільшені. Що це за питання? - запитаєте ви. Це питання статі, - відповім я (і в даному контексті я все-таки пишу "статі", а не гендеру, бо тут ідеться саме про біологічну стать, і шведи самі пишуть "kön" (стать), а не "genus" (гендер).
Я давно чула, що в дитсадках тут не дозволяється називати дітей "він" чи "вона", що шведи ввели нове нейтральне слово "hen", щоб уникнути статевих непорозумінь, і що тут взагалі вже давно модно називати дітей такими собі універсальними іменами, мовляв, дитя виросте і саме зрозуміє, хто воно - він чи вона чи ще хтось зовсім інишй, та з іменем тоді проблем не буде, бо воно підійде кожній вибраній ідентичності!
Я завжди вважала себе лібералкою, радикалкою і навіть в чомусь екстремісткою та анархісткою, завжди виступала за повну свободу вибору, та ось тут я щось була в повному ступорі (я достатньо начитана Батлер, щоб зрозуміти і погодитися з ідеєю "сконструйованості" статі і гендеру, та реальність чомусь мене вибила з плину ідеальних конструкцій і я не могла повірити у реальність відмови від слів він-вона у користь чогось "hen", отож, я вибрала собі шлях заперечення і жила тут в повній впевненості, що це всі ці дискусії вигадка і до реальності ще нічого не дійшло, аж поки знайомі не почали розповідати реальні історії з дитсадків, куди ходять їхні діти). От я й вирішила розібратися, що тут відбувається.
Виявляється, що не у всіх дитсадках діють ці нейтральні-до-статі приписи. Кожен третій дитсадок в країні не дотримується такого навчального плану, хоча його ввели ще у 1998 році. Тому виходить Барт і Ко були праві, міфи реальніші за саму реальність)
Моя ж анархічна думка в цьому така: введенням нового слова навряд чи можна добитися рівності між статями (хоча, можливо, частку вибору цим і можна підвищити). Краще більше зосередитися на "без-статевому" вихованні таким чином, щоб у дітей не було вбитих в голову стереотипів "жіночих" та "чоловічих" ролей, а ці стереотипи вбиваються не лише словами, а поведінкою, в тому числі поведінкою батьків. Якщо дитя бачить, що його мама з ранку до ночі готує їжу і прибирає, а тато "десь ходить", а увечері він "відпочиває", то називай дитя "hon", "han", чи "hen", та воно буде розуміти, що щось не так у нашому шведському королівстві.
Я так собі думаю, що головне, що буде знати моє дитя, це те що і хлопчиком і дівчинкою можна бути по-різному, що немає ідеальних типів "хлопчик" чи "дівчинка", зате у кожного "неідеального" типу є право бути собою і користуватися рівними можливостями. А за рівні можливості ми будемо боротися, і не лише видумуванням нових слів.


ПС: Прочитала я сьогодні безліч статей на цю тему, вони і стали головним джерелом мого допису тут. Одну з них хочу залишити тут, бо вона у найбільш стислій формі проливає світло на всю дискусію.
http://www.dn.se/nyheter/sverige/var-tredje-forskola-missar-jamstalldhetsmalen
dziga: (station)
Так у світі повелося, що лютий для мене якийсь особливо щедрий місяць! Лютий подарував мені Т. і лютий подарував мені Швецію!
Першого ми святкувати ДН Т., і так гарно святкували, що здавалося час зупинився і ми потрапили у якийсь інший вимір, де не буває ні початку, ні кінця, а якесь суцільне безмежжя, з усім світом у наших руках. Звісно, потім нам довелося повертатися у будні, з горами роботи і зобов"язань, проте, коли в тобі живе пам"ять про міжчасся і безмежжя, то і працювати веселіше)

А вчора виповнилося рівно 3 роки, як я потрапила в Швецію! Коли читаю свій перший запис тут , на Шведчині, то не вірю, що минуло лише три роки, бо мені здається, що це був запис з інших віків, і зовсім не я його писала, та все ж це була я, і я вдячна собі тій, за те, що все було саме так) (Як каже моя племінниця, "Ю. тобі буде що згадати і дітям розповісти")
У минулому році, на свою річницю тут я склала список речей, які для мене позначають "шведськість". Коли дивлюся на цей список зараз, то думаю, як добре, що я його тоді скалала, бо з кожним місяцем ці особливості так стираються, що я їх вже не помічаю. От коли у мене починаються бзіки "пакую речі і їду додому", мені треба заглядати в цей список. І ще було б добре скласти список речей, які мене тут насправді захоплюють, щоб не розслаблятися. Вчора, коли від перевтоми я вже не могла ні думати, ні писати, ні читати, і була зла на весь світ, моя мудра подруга просто сказала: Ю. ти згадай, коли ти сюди приїхала тебе захоплювала проста вода з крану, яку можна пити, і яка не зрівняється ні з якою бутильованою водою, а тепер ти злишся на якусь дрібноту! І ця фраза мене вмить привела до тями, чесно, і мені стало соромно за свою розніженість і злість. Ось ця проста вода з крану (яку, до речі я наразі попиваю) стане першим пунктом у моєму новому списку!

А завтра у нас річниця знайомства з Т.! 11 років тому народилося одне велике МИ!

А поза тим, вперше в житті я купую взимку креми від сонця, шукаю літній одяг, складаю літній гардероб, адже саме лютий дарує мені Австралію!

Життя прекрасне! (навіть якщо знову треба повертатися до роботи і писати.писати.писати.....)
dziga: (reading_is_sexy)

Марія Свеланд: Стерво.
Цей роман видався напрочуд скандальним у нашому Шведському королівстві. Невже в цьому гендерному раю можна критикувати гендерну нерівність? Чого ще сміють хотіти ці жінки? Вони ж мають все і навіть більше ніж все! Як можна посягати на святе? Швеція – це рівність? Ні? І Марія Свеланд відповідає: ні! І проблема навіть не в Швеції, а проблема в засадовій нерівності, в «human condition», якщо хочете. Чому чоловік може спокійно поїхати у відрядження, повернутися як нічого не бувало, до нього тягнуться діти, обіймають і пищать від радості, а жінка, як тільки виходить за поріг терзається докорами сумління, почуттям провини і дома її зустрічають дитячі очі, повні відчаю, сліз і образи?
Щоб розібратися у всьому цьому, головна героїня летить на Канари, щоб там, на Тенеріфі знайти відповіді на ці і багато інших складних запитань. Дома вона залишає чоловіка і дворічного сина. З собою вона бере «Страх літати» Еріки Джонг і намагається разом з нею розібратися у всіх своїх складних почуттях. По суті, Еріка Джонг, Ніна Сімон і Марта Вайнрайт, проходять лейтмотивом усього роману Свеланд, у них вона черпає натхнення, силу і впевненість у собі (я ж цей роман купила, як тільки побачила Марту Вайнрайт і Еріку Джонг на першій сторінці книжки, гарний такий ринковий хід, мушу сказати:)
На позірну простоту сюжету, роман зачіпає саме своєю сміливістю. От можна бути обуреною на весь світ і сидіти мовчати, а можна бути обуреною настільки, щоб про це написати (щиро і відверто, і нехай буде, що буде).
Головним чином, цей роман – така біографічна подорож, у якій героїня згадує своє життя від дитинства до цього моменту, коли вона, тридцятирічна кобіта, сидить у літаку і думає, що життя настільки несправедливе, що з цим треба щось робити, бо так вона жити не може.
Її шукання виявилися не марними, як їй здається вона приходить до правильних висновків і разом з Джонг повторює: Не потрібно просити пробачення за те, що нам хочеться самим контролювати своє життя! Вона вірить, що «можна і любити і жити в рівності, що можна визволити любов із клітки проклятого патріархату, і що любов може врешті перемогти все і бути більшою за все» (Det måste gå att älska och leva jämlikt. Det måste gå att befria kärleken från skitpatriarkatets fängelse. Det måste få vara så att kärleken är det största, som står över allt).
В книжці дуже багато роздумів про материнство, починаючи від спогадів про власну матір, спостережень за жінками навколо, аж до рефлексій над своїм власним життям у ролі мами:
«Саме це і означає стати мамою – втратити контроль. І не має значення, наскільки добре ти тренована. Віддати своє тіло і частково саму себе... Лише тоді, коли ти наважишся втратити контроль, ти зможеш насолодитися материнством. Саме тому материнство здається таким неможливим проектом рівності ». (...det är precis det som det innebär att bli mamma, att förlöra greppet. Hur vältrєnad du än är. Ge upp sin krop och delvis ge upp sig själv. ...Det är först när du vågar släppa greppet och kontrollen som det blir möjligt att njuta av moderskapet. Och det är därför som moderblivandet verkar vara ett sånt omöjligt jämställhetsprojekt).
У Hallandsposten написали, що читання цього роману повинно б було стати законом для усіх майбутніх батьків. І якщо це перебільшення, то дуже маленьке перебільшення.
В сітці знайшла частину роману у російському перекладі
Ось початок звідти:
На крыльях
В это промозглое январское утро я сижу в самолете, который летит на Тенерифе. Уставшая как собака, серая как мышка и злая как сто чертей. Ну ладно, не злая – раздраженная. Раздраженная как черт. На все, а больше всего – на саму себя, и все это как будто подточило меня изнутри. Я живу с этой злостью уже так давно. Она как серый цемент, застывший у меня внутри. Это из-за нее я подливаю в бокал больше, чем нужно, чтобы забыться наконец и выкинуть из головы всю эту серость и муть. Как эти январские утра, например.
Я всегда терпеть не могла январи.
Я сижу в самолете, и читаю «Я не боюсь летать» Эрики Йонг, и честно пытаюсь взглянуть на все другими глазами, помягче, и – кто знает – может даже почувствовать себя на минуточку счастливой?
Мне ведь всего тридцать, а я уже такая злая. Просто-таки настоящая стерва.
Вообще-то все должно было быть совсем не так. Ведь как и все, я просто мечтала о любви. Но подозрение, однажды зародившись, переросло в уверенность, и с тех пор это гложет меня не переставая: о каком введении равноправия в этом обществе можно говорить, если даже с теми, кого мы любим, у нас этого не получается?
Мне тридцать, как и Айседоре в «Я не боюсь летать». Но насколько же я измотанная и нудная по сравнению с ней. Ад, называемый семейной жизнью, потихоньку вытянул из меня все жизненные силы, и понаставил таких пятен, которых лучше не касаться. А ведь я тоже могла бы быть такой, как она. Я могла бы быть тобой, Айседора, если бы я могла почувствовать еще хоть что-нибудь. Но перекрыто абсолютно все, и даже летать я не боюсь.

UPD: Виявляється, є переклад англійською http://www.amazon.com/Bitter-Bitch-Maria-Sveland/dp/1849012687
dziga: (biaritz)
Fredagsmys - прекрасне шведське слово, яке позначає не менш прекрасну практику, коли після довгого робочого тижня сім'я збирається удома, їсть різні смаколики, дивиться фільми, слухає музику, спілкується, насолоджується спокоєм, тобто кожен робить усе, що найбільше подобається без ніяких докорів сумління за "втрачений" час. Дозволяється УСЕ!Забуваються усі дієти і заборони, головне, щоб кожен почувався щасливим і щоб усе було mysig (затишним, теплим, м'яким і пухнастим, це слово просто ціла філософія, шведське дао, яке неможливо повністю перекласти). Сказати, що щось "mysig", це ніби дати найкращу характеристику, яку можна придумати, так що ви можете собі уявити, якими мають бути ці "п'ятничні "мюси", просто супер-м'якими, теплими і смачними.
Ті, хто любить в цей час просто повалятися на дивані, придумали собі окреме слово "soffmys", що включає усе те саме, але підкреслює диванну складову.
Наш fredagsmys почався сьогодні раніше ніж звичайно, так що одна наша половинка вже спокійно відпочиває, що дає мені можливість зайти у жж, що теж дуже mysig, маю сказати.
Гарної вам п'ятниці і вихідних!
Думаю, цей кліп особливо підходить для п'ятничних "мюсів")



дякую [livejournal.com profile] od_swallow за цю музику!

А ще ідеально підходить музика з радіо Mousse (не даремно ж можна прочитати як щось схоже на "мюс":) Дякую [livejournal.com profile] odvis за радіо наводку!
dziga: (stock)
Сьогодні у Швеції свято - День Густава II Адольфа, або ще його називають День прапора. Відзначається він поїданням ось таких (і їм подібних) тортиків, головне, щоб на тортику була голова короля!



А ще у нас майже закінчується осінь, так що ми ловили останні моменти валяння у листі)

як завжди у такі красиві моменти камери під рукою немає.
dziga: (me_winter)
Порівнянно з іншими країнами закордоння, у яких мені довелося жити, Швеція претендує на першість у тривалості мого перебування в ній (у цьому місяці вона нарешті перегнала Дойчляндію). Та незважаючи на це, Швеція залишається найзагадковішою країною: шведи та їхня мила система не перестають мене дивувати. У Німеччині усе було ясно, в Іспанії – ще ясніше, та от із шведами - суцільні «вау!»/«scheisse»/«дістали! пакую валізи і їду»/ «лишаюся тут жити!!!»
Переглянула свої записи про Швецію за ці два роки, і зрозуміла, що деякі речі, які викликали у мене подив, захоплення чи обурення колись, тепер сприймаються, як щось буденне і не варте навіть найменшої згадки, та деякі речі і досі у моїй свідомості повязані із особливістю шведської системи, саме це і вкладається в моїй голові у окрему комірку «шведськість».
Отже, у цьому записі я підсумувала усе те, що входить у цю ілюзорну «шведкість» для мене. Впевнена, що цей список буде змінюватися з часом мого подальшого життя тут, та підбити ось такі свого роду НЕ-підсумки було для мене цікаво, і думаю, це стане у нагоді тим, хто коли-небудь вирішить сюди переїхати чи просто приїхати пожити на деякий час, так що потім не кажіть, що я вас не попереджала!
Якщо мене запитати, з чим у мене асоціюється Швеція, перше слово, яке спадає мені на думку, це ..... черги! З них і почну!
Read more... )

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 22nd, 2017 10:46 am
Powered by Dreamwidth Studios