dziga: (doll)
Версія корпоративна - вогнегасник!
Це нашого Т. так одарили сьогодні)))
Сьогодні день сміху якийсь, чесне слово.
А між тим два тижні вихідних розпочинаються прямо зараз, і це не може не радувати.

Пс: Т. до пожежників ніякого відношення не має, це просто так подарунок, знаки турботи по-шведськи, мабуть.
dziga: (biaritz)
Отже, як же все-таки бути жінкою у наш буремний час?
Чому називатися феміністкою стало ледь не лайкою, а якщо хтось і каже, що вона феміністка, то обовязково так, знаєте, з сарказмом, або принаймні з іронією?
Чи може феміністка наймати працівників, які виконають хатню роботу? Чи може вона наймати няню врешті-решт?
Чи може феміністка носити бюстгалтер, голити зону бікіні, носити стрінги?
Чи треба боротися за свою фігуру? Стежити за модою?
Для чого потрібно народжувати дітей?
Для чого не потрібно народжувати дітей?
Треба одружуватися? Не треба одружуватися?
Варто робити аборт? Не варто? Як про це говорити?
Як же бути жінкою врешті-решт?

caitlinmoran

Якщо у вас коли-небудь виникали такі запитання, то ця книжка для вас! Якщо ви хочете провести кілька вечорів, заливаючись від сміху, то ця книжка теж для вас!
Якщо ж ви згідні, що роль жінки давати, давати, давати....піклуватися, піклуватися, піклуватися, мовчати, мовчати, мовчати... і при цьому всім цим насолоджуватися, бо так вас природа зробила, то ця книжка точно не для вас і навіть не читайте далі цей пост, не витрачайте всій дорогоцінний час.

Моран пропонує "п"яту" хвилю фемінізму - "ха-ха"- фемінізм:
If there is to be a fifth wave of feminism, I would hope that the main thing that distinguishes it from all that came before is that women counter the awkwardness, disconnect and bullshit of being a modern woman not by shouting at it, internalizing it or squabbling about it - but by simply pointing at it, and going "HA!", instead.

Щоб дати відчути на смак її стиль даю кілька цитат:

A male feminist is one of the most glorious end-products of evolution.

або:

So, here is a quick way of working out if you are a feminist:
a) Do you have a vagina? and
b) Do you want to be in charge of it?


Ну, і вся книжка в такому стилі. Просто не модливо залишатися після неї не-феміністкою!

Читати Моран було наче спілкуватися з подругами, от кожна з моїх дорогоцінних дівчат могла б написати цю книжку, але, мабуть, не так смішно, тому вся слава дісталася Моран, а не моїм прекрасним розумницям.
Інколи я відкриваю книжку на будь-якій сторінці і просто заходжуся сміхом. Це такий empowerment я вам скажу, коли розумієш, що від ситуацій, які вводять тебе в ступор, можна так сміятися.
Я ще ніколи не читала такого ясного і смішного тексту про все, що стосується тільки жінки - від місячних, білизни, депіляцій, до пологів, материнства і абортів включно. Чесність і відвертість гарні компаньйони у письмі, і у читанні теж!

Цього року вона так часто була в Швеції на усіляких шоу, що я просто не могла її пропустити, і я рада, що не пропустила, вона таки чудова!
SpirosPolitis_CaitlinMoran_021
dziga: (bw_cigar)
Ось за цим посиланням можна подивитися відео, на якому дівчина за три хвилини змогла сказати стільки важливого!
І будьте справді уважні на позначці 1:40, ця дівчинка зуміла сказати все, що стосується гендерного виховання всього за кілька секунд.

http://www.upworthy.com/watch-a-student-totally-nail-something-about-women-that-ive-been-trying-to-articulate-for-37-years-6?c=reccon1

Я не можу передати, яка я вдячна мамі, яка переривала усі намагання бабусі переконати мене, що я мушу щось робити, "бо я дівчинка"! В тому числі "мовчати", тоді коли мій брат міг кричати і добиватися свого усіма можливими способами, "бо він хлопчик".
Я, мабуть, надто чутлива, але я просто розплакалася, слухаючи цю дівчину. Гени, мабуть, ага!
dziga: (biaritz)
Нагородження вже подивилися (одним оком, наскільки мала дозволяла), а вже зараз дивимося офіційний банкет в Блакитній Залі Ратуші, а мала спить, так що є всі шанси подивитися нормально.
Як же все тут фантасично! Я цілий рік чекаю, щоб подивитися на це диво - щасливі усміхнені люди, красиві, розумні, з сімями. Шведи роблять дуже цікаву і пізнавальну програму. Так, щойно показували маму Майкла Левітта (лауреата з хімії), їй 98 років (!!!), вона прилетіла з Лондона в Стокгольм, у неї є твіттер (!!!), першим ділом, що вона зробила, коли їй зателефонував син повідомити про свою перемогу - написала в твіттер! Звісно, казала, що дитя її з народження було особливе і всім цікавилося, і вміло на усьому фокусуватися. (Мами такі мами, наші ж діти такі ж бо геніальні...)

Це нагородження трохи особливе - нема ні Кронпринцеси Вікторії, ні Принцеси Мадлени (перша полетіла в ПАР на поховання Мандели, а друга вже настільки вагітна. що не змогла прилетіти з Нью-Йорка, де живе зі своїм чоловіком-американським мільйонером.

Ще тут є традиція - в лото можна виграти запрошення на банкет простому смертному (точніше парі смертних). Тоді парі дається достатня сума грошей, щоб прожити достойно в Стокгольмі, плюс вбрання для переможців шиє сам Ларс Валлін! Цього року виграла цікава пара - швед і його дівчина з Тайланда, у них недавно народилася трійня, так що завдяки нобелю батьки мають шанс реально відпочити)) Дуже красиве плаття Валлін їй пошив, та й вона дуже мила, як з картинки.

А взагалі це така краса - розглядати сукні і зачіски можна годинами!

За статистикою, нобелівські лауретати в основному діти-одиначки, тобто у них нема ні сестер ні братів, ще у космонавтів така статистика, так що у нашої Вероніки є всі шанси стати або космонавтом або виграти Нобель:))

Все я дивлюся далі!

От як ми дивимося
nobel

ПС: а Т. вже цього року щасливий! Його улюблений економіст, лекції якого він прослухав "до дір", отримав Нобеля. Він справді дуже милий (Т. і мене заставляв його слухати, так що я знаю:) і я за нього щиро радію)

І так, я вірю, що колись побуваю на цьому банкеті (і не через лото)!
dziga: (biaritz)
Ви вже всі нас бачили в ФБ, але для себе запощу ще тут.
Заберу з ФБ і підпис: "Нас лише троє українців у маленькому шведському місті Вернамо, але ми усі підтримуємо вас на Майдані! Бережіть себе, друзі! Ми з вами!"
Я не знаю, що буде на Майдані сьогодні, але я вірю в Дива.
Друзі, бережіть себе! Абсолютно нічого нема ціннішого за вас.
we_maidan
dziga: (biaritz)
От багато людей кидають жж, переходять в ФБ, до того ж жж стає якось надто схожим до ФБ, тобто не таким затишним і особистісним, люди все більше пишуть про щось навколо них, а не про те, що всередині... Я якось цього не розумію.
Мало того, що в ФБ твої ж пости зникають, то ще й всі ті пости, які зберігаються, ні про що толком не говорять. Навряд чи з того життєпису складеш потім наратив твоєї ж історії. Плюс, він якось так вибірково все показує іншим, що Т., наприклад більшу половину моїх "новин" не бачить.
А я так люблю погортати свій жж, подивитися чим я жила, наприклад, чотири роки тому. Найбільше люблю читати коментарі, от так читала сьогодні і дивлюся, що більшої половини з френдів, які тоді активно зі мною спілкувалися, вже нема в жж. Якось так...
Дякую всім, хто ще тут! Будьте на звязку!
dziga: (biaritz)
Малявка взяла за моду спати у візочку, я цього так чекала, але от коли це прийшло, я трохи в шоці - бо вона спить в день тільки в візочку! Проходимо в день від 7 до 13 км (!!!), то ноги відвалюються, то хвіст спину ломить, але я тішуся, що дощ не падає, а то було б ще веселіше.

У нас уже приморозки, на траві іній уранці.

З Ікеї прийшов каталог на 2014 рік, а потім ще Жовті сторінки за 2014 прислали, я так обурилася, чому це вони так підганяють кінець 2013-го, аж потім дійшло, що таки скоро і справді новий рік. Цей рік пройшов якось особливо швидко, за спостереженнями за малою, я якось не помітила часу поза нею, якась повна прострація на рік.

Вероніка мене тепер годує і розчесує, це таке мімішне відчуття. Я як подумаю, що вона колись мені і розказувати щось буде, у мене голова іде обертом)
dziga: (doll)
Собачий пляж - це місце, яке мене найбільше потішає у нашому лісі.
роздивитися )
dziga: (biaritz)
В суботу я скочила в Копенгаген, як на мене найкрасивішу столицю Скандинавщини (нехай простить мене Стокгольм, але Стокгольм рідніший, а от Копенгаген красивіший:)
І ви мене зрозуміли правильно, скочила саме я, тоді як моє сімейство лишилося удома! Так Т. вирішив, що мені потрібно відпочити і у минулий четвер разом з ранішньою кавою на столі лежали квитки в Копенгаген. Не скажу, що я не зраділа, але відверто здивувалася, я ж наче не дуже і нила, що я втомилася (я правда втомлююся, але тоді, коли Т. у відрядженні, а коли він не у відрядженні, я так нічого, жити можу, та Т. вирішив, що не можу, то ж я поїхала:)
І це був дуже правильний подарунок, скажу я вам. Першу половину дня я просто сиділа в кавярні, помаленьку пила каву, їла смачнющі данські булочки і розглядала людей, і ні про що не думала. Я справді ніколи в житті не підозрювала, що я можу думати про НІЩО, та виявляється можу - просто пустка, дивитися і спостерігати, не робити висновків, не оцінювати, не згадувати, не планувати, жити тільки моментом, запахом кави і хрусткітом булочки... Це вже потім я розходилася і до кінця своєї подорожі в голові почали зявлятися думки, і дуже конструктивні думки, мушу сказати. Все почало розкладатися по поличках у моїй таки стомленій голові - що важливе, що -ні, що потрібне, що зайве, що я хочу і чого я не хочу, і т.д і т.п. Так що приїхала я якась мудріша, спокійніша і (що головне!) врівноваженіша. Висновки зроблені, знаю, куди треба рухатися. Ясно, що один день не вирішить усе, але якогось порядку він таке в моє життя вніс, і на тому дякую.
Т. постійно дзвонив зі словами "У нас все класно і ми зовсім не скучаємо! Ти там відпочивай!" І я його слухалася, саме так і робила)
На зворотньому шляху були пригоди з поїздом, якого спочатку відмінили, потім замінили і я в останню секунди застрибнула, навіть не знаючи, чи це саме мій потяг, просто волала до людей, чи на Швецію, почувши ствердну відповідь швидко вскочила уже у призачинені двері. Ну от не могли данці хоч оголосити про зміни!!!
Ясно, що я дуже скучила за своїм Равленям! Мала так гарненько мене обіймала за шию, коли я приїхала домів, що я нікуди її не хотіла відпускати, навіть спати:))
Трохи фотографій на згадку )
dziga: (biaritz)
У середу Барак Обама приїздить до Стокгольма. "Столиця Скандинавії", як гордо (і нахабно) називає себе Стокгольм, стоїть на вухах, з-поміж найдурніших "стоянь на вухах" - відміна опери в королівському палаці, до прем"єри якої готувалися цілий рік (у них там традиція така показувати щось новеньке раз в рік восени саме у палаці).
Найбільше ж мене здивувало те, скільки персоналу приїздить з містером президентом. Увага:
5 кухарів
15 собак-"пошукачів бомб"
50 політичних діячів
150 консультантів з безпеки
200 адміністраторів
250 тілоохоронців


На хвилиночку!
dziga: (biaritz)
Сьогодні закінчила відеокурс з раннього розвитку (ура! закінчила хоч один курс і набралася розуму:)
От що цікаво, усі ми народжуємося оптимістами, це вже потім нас вчать песимізму.
Якось сумно, правда?
Тож давайте не переставати говорити своїм дітям, що все вони можуть, а їхні помилки це нормально, їх не варто боятися, і давайте давати можливість діткам помилятися, брати на себе ризик і йти до своїх цілей. Адже нічого не буває "просто так".

пс: от після кожного прочитання якоїсь мудрої книжки про виховання і після цього курсу також я думаю, як же мені пощастило з батьками (так, не все було супер правильно, але багато (і найголовніше!) було дуже правильно!) саме мама мене навчила вірити у власні сили, мріяти і вимагати від життя (здавалося б) неможливого ("здавалося б" бо насправді nothing is impossible:)

пс2: і ще подумалося, як же правильно організоване шкільне навчання в Швеції. Тут ніколи не кажуть, що ти робиш щось неправильно, а навпаки вказують на те, що ти робиш правильно. Так, наприклад, коли в тексті 20 речень, у двох з них ти зробив помилку, тобі кажуть, що ти 18 зробив правильно! Ви тільки подумайте, здавалося б, що це дрібничка, а насправді дитина тішиться, хоча, звісно, знає, що наступного разу було б добре 20 написати правильно!

Ось такі роздуми на ніч.

(я тут Т. чекаю з відрядження, у нього літак дуже пізно прибуває, а потім ще довго додому їхати, я вже так переживаю, що буквально молюся на екран.... тому стільки пишу, щоб відволіктися, так що ви не дивуйтся:)
dziga: (biaritz)
З великим задоволенням прочитала статтю Ушакіна "Разложение тотальности: объектализация позднего социализма в постсоветских биохрониках", ділюся нею ще тут, раптом хтось ще любить 20-ті (Дзигу Вєртова, Шкловського і ко), а також хоче подумати про їхній вплив на сучасність, у даному разі на пострадянське документальне кіно:
http://gefter.ru/archive/9253

Але цей пост трошки не про те.
Головне, що це читання нагадало мені про просто прекрасну п"єсу шведського славіста Ларса Клеберга "Зорепад", в якій він "зустрів" моїх улюблених персонажів - у першій частині Ейзенштейна і Брехта, у третій - Ейзенштейна і Бахтіна, а посередині, в другій частині, автор помістив феєричний опис-псевдостенограму засідання якоїсь офіційної високопоставленої комісії СРСР, яка насправді відбулася у 1935 році, на якому дискутували з приводу китайского актора Мей Ланьфана. Участниками засідання стали Станіславський і Немирович-Данченко, Мейерхольд, Эйзенштейн, Третьяков, той же Брехт, шведський режисер Альф Шеберг, а також якись партійці, звісно. Вся п"єса по суті - це зіткнення різних ідеологій і світоглядів, за яким дуже цікаво стежити. Не знаю, чи можна знайти російський переклад в неті, але якщо колись трапиться, то для любителів усіх вищеназваних "персонажів" дуже рекомендую.
dziga: (me_flying)
Рік тому я тут описувала один наш звичний день - останню п"ятницю червня 2012 року. А сьогодні я ділюся нашою останньою п"ятницею червня 2013 року. За рік змінилося багато - тоді був Стокгольм, наразі - шведська провінція, тоді Веронічці було 5 місяців і жила вона в мами в животику, а зараз їй вже 7 місяців поза животиком:)
Тоді я навіть уявити не могла, як будуть виглядати наші будні утрьох, в моменти паніки, страшенно боялася, що "все пропало", життя зупиниться і не буде на те ради. Та як показує практика, життя продовжується, і дуже непогано продовжується!
Кому цікаві деталі, запрошую під кат, де на вас чекає багато фотографій і трошки рефлексій на тему "життя після")
Read more... )

Ось таке життя новоспечених батьків. Я навіть уявити собі не могла, що все не так складно, як здавалося спочатку. Скажу відверто, що дивлячись на сім"ї з дітьми, я думала, що діти - це нереально важко, а виявилося, що це на відсотків 90 легше, ніж мені здавалося (я не кажу, що це супер-легко, але легше, ніж було в уяві, це точно).
Плюс, ми досить своєрідна сімя, у якої нема ні бабусь ні дідусів, ні нянь, навіть найближчі друзі зараз лишилися за 400 км від нас, та тим не менше, усе не так складно (особливо, коли час коліків проходить і батьки а пріорі звикли багато працювати:)
dziga: (doll)
Я думаю, ви всі вже це бачили, але це таке бугага, що важко пройти повз:)


Originally posted by [livejournal.com profile] tema at Совет милым дамам
Добрый вечер!



Спокойной ночи!

dziga: (biaritz)
Я зовсім забула, що ще не писала тут про нашу поїздку на о. Еланд. А острів прекрасний і заслуговує, щоб про нього розповідали! Це другий за величиною шведський острів після Готланда. Коли ми туди їхали, я навіть не уявляла, що на нас чекає така краса і стільки несподіванок (так, ми не сподівалися побачити стада верблюдів, які мирно собі паслися скандинаськими просторами, або поля жовтих ірисів, від яких аж дух захоплювало (шкода тільки, що і верблюди і іриси впали нам в око тільки, коли ми їхали швидкісною трасою, де не можна зупинятися, так що вони залишилися тільки в нашій пам"яті, але залишилися вони там назавжди).
під катом багато світлин з острова і наші враження )
dziga: (biaritz)
В Україні я не дивилася тб і по-снобськи любила цим хизуватися (чого ж там, правда є правда). В Німечинні я зрозуміла, що ТБ можна дивитися і цього не соромитися, бо тб від тб таки відрізняється. От і шведське тб мене дуже тішить. Звісно, в першу чергу завдяки тб я слухаю шведську, та плюс до того я спостерігаю за тим, чим живе ця країна. Спочатку я дуже дивувалася, ЯК ведуться дебати в рікстазі, це просто інша (відмінна від української, звісно, бо ж порівнюю я завжди з Україною, як же ж без цього,) культура дебатів - чітки думки, чітки програми, я реально бачу різницю в тому, про що говорять різні партії (і ЯК говорять! усі думки гарно проартикульовані, аргументація вибудувана на вищому рівні), та, ок, це ж політики, професіонали, вони вже навчилися говорити, але от коли показують "простих" людей, "з вулиці", і я чую, наскільки вони вправно вміють донести свою думку, то ось це вже насправді дивує, бо ж в Україні такий "вокс популі" сіма знаєте яким буває... Раніше я не розуміла, в чому секрет, та з роками прийшло розуміння - тут дуже сильна шкільна освіта (що б   там не говорили, не вірте нікому), особливо гарна підготовка в гуманітарних науках, шведи, закінчуючи школу, без проблем розмовляють англійською (спочатку дуже дивує, що УСІ - від офіціанта до водія автобусу розмовляють англійською краще ніж у нас деякі учителі англійської (до речі тб тут відіграє свою роль - усі передаі і фільми ідуть виключно на мові-оригіналу з обовязковими шведськими субтитрами), не кажучи вже про свою рідну, на якій вони вміють гарно висловлювати все, що думають, бо безкінечно пишуть усіляки "твори" (відголоски цієї системи перейшли і у підготовку іноземців, ми з самого нульового рівня вже мусили писати аргументовані "статті" на різноманітні теми) (здавалося б, це так природно розмовляти нормально рідною, та українці знають, що це не так вже і природно, як може здатися, варто послухати не тільки "вокс популі", самі знаєте)... та цей пост про тб, так от вміють вони мене порадувати!
Вчора цілком випадково (а тб для мене завдли випадкове, бо програм передач ніяких ніколи не дивлюся) натрапила на цікавезну передачу про Рушді (звісно я знала про фатву, читала його твори, всіляко поважала і т.п.), але я уявлення не мала, через ЩО йому прийшлося пройти. Також нічого не знала про те, що японського перекладача "Satan's verses" (Віршів Сатани?) убили, а також намагалися убити норвезького видавця за те, що видав цю книгу. Тепер я страшенно хочу прочитати автобіграфічний роман Рушді "Джозеф Антон", до якого, впевнена, скоро дійдуть руки.
І ось таких от "перлів" тб підкидає постійно, це тільки приклад з вчорашнього дня. Звісно, зараз можна усе знайти в неті, але я б такого ніколи навмисне не шукала, тут вся штука - у випадку!
dziga: (biaritz)
Кальмар - третє за величиною місто Смоланда. Насправді місто дуже маленьке, але в ньому є що подивитися, насамперед за рахунок Кальмарського замку (укріплення побудували ще у 12 ст., боронячись від данців). Ще Кальмар знаменитий тим, що саме тут у 1397 році підписали договір, за яким об"єдналися Швеція, Норвегія, Данія (з останньою на чолі. про що шведи намагаються забути і постійно стараються довести собі і іншим, що вони кращі). Та все це і більше за бажання ви можете прочитати в інтернеті, зате нас в Кальмарі ви так просто не побачите, тому показую:)
картинки )
dziga: (biaritz)
За тутешнє літо Швеції можна пробачити безкінечну зиму. З настанням тепла ми почали ближче пізнавати світ навколо нас, так що тепер на власні очі можемо переконатися, яка ж вона насправді "шведська глибинка". А що ми тепер живемо у Смоланді, то свої мандри розпочали саме з цієї шведської землі. Земля ця, якщо відверто, не дуже приязна до своїх жителів, грунт тут настільки бідний, що саме у Смоланді у роки великого голоду в другій половині 19-го століття постраждало найбільше людей. У 1880х майже четверта чатина шведів у пошуках кращого життя емігрували в США. У Смоланді про це пам"ятають, у багатьох містечках можна знайти пам"ятники чи пам"ятні знаки, присвячені тим подіям. Роман "Емігранти" нобелівського лавреата Вільгельма Муберга саме про ці сторінки шведської історії (до речі, якщо ви не читали роман, то дуже рекомендую хоча б подивитися 3-серійний фільм, відзнятий за романом).

У Смоланді, як і у всій Швеції, дуже багато озер, на берегах яких розкинуті маленькі червоні будиночки, у які приїздять відпочивати улітку, у них є своя назва - sommarstuga. Ці маленькі червоні цятки на горизонті стали символом Швеції, без яких неможливо уявити шведський ландшафт і шведське життя взагалі.
У Смоланді є три великі міста - Йончопінг, Векше, Кальмар. Я вам згодом покажу їх усіх, але спочатку я покажу вам природу, тому що саме природа є тим, для чого сюди приїздять не тільки шведи, але і закордонні туристи.
Отже, вітаю вас у Смоланді - справжній Швеції, як рекламують себе самі ж смоландці:)
картинки )

Далі буде.... Не перемикайтеся)
dziga: (biaritz)
У нас з самісінького ранку ллє, як з відра, на вулицю не хочеться і носа висовувати, зате спати хочеться страшенно, але стан у мене якийсь такий, що і не поспиш... На тлі усього цього сиджу і серджуся на всіх і на все, аж потім виходжу на балкон - а запах дощу такий рідний і такий чудовий, що примушує на усе подивитися по-іншому!

Ось це і є мій улюблений запах - запах дощу. А ще люблю запах скошеного поля, але до нього ще дочекатися треба.

А які у вас найулюбленіші запахи? а?

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 10:41 am
Powered by Dreamwidth Studios