dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] avmalgin at Безрадостная картина
massovka Интервью с политологом Александром Морозовым о новой политической ситуации в России. Как он точно все сформулировал, точнее не скажешь. Интервью короткое, советую прочитать:

– Александр Олегович, в текстах последнего времени вы описываете Россию «третьего срока Путина», как совершенно новую реальность – переход от «постмодернистской диктатуры» к диктатуре «на полном серьезе», в этот поворот вписывается и агрессия Путина против Украины. Какие процессы к этому привели? Почему получилось именно так?

– Есть два объяснения, почему так получилось – и в том, и в другом есть своя доля истины. Первое обстоятельство лежит на поверхности, и всем политологам это известно – это естественное старение авторитарного, персоналистского режима. Так старели режимы Салазара в Португалии и Франко в Испании. Режим начинает трансформироваться, это связано в том числе и с поколенческими вопросами – вслед за первым, «революционным» поколением приходит следующее, и оно более злобное и жестокое.

Второе объяснение распространено в московских политических кругах среди высокопоставленного чиновничества. Россия завершила 20-летний постсоветский транзит, Путин пытается перепозиционировать Россию.

– При этом сейчас Кремль фактически говорит лексикой неоимпериалистов Проханова и Лимонова…

– Именно, раньше из маргинальных кругов исходили посылы о том, что необходимо пересмотреть всю архитектуру мировой политики, роль международных организаций. При этом считалось, что Кремль рационалистичен и действует в рамках глобального капитализма, мировой системы международных отношений, в целом по ее правилам. Теперь видно, что Кремль озвучивает эту странную маргинальную философию, грозит выходом из различных международных обязательств, обрушивая тем самым мировой порядок.

Возможно было такое развитие событий: Россия становится во главе «консервативного интернационала» и представляет себя как часть правой Европы. К этому сценарию, в принципе, на Западе были готовы. Но тут в Кремле пошли на аннексию Крыма, создание ситуации, которую никакие европейские правые признать не могут. И христианские демократы, и Европейская народная партия осудили эти действия. Значит, путинский проект уже не консервативный европейский, а некий односторонний проект пересмотра собственного статуса. Надеюсь, что Путин, как руководитель государства, осознает все риски такого поворота.

– А вообще, насколько политика Путина сознательна? Как он формирует эту свою новую идеологию?

– Идеология созрела в результате его 15-летнего правления. Он уже очень опытный лидер, первого уровня мировых процессов, и ему не нравится та роль, которую играет в них Россия. И он хочет ее переиграть. Может ли он это сделать? На мой взгляд, нет, во всяком случае, такой «пересдачей карт», в ответ на которую Запад не разрушится, а наоборот укрепится. Западные элиты пойдут не по пути принятия условий России, а скорее по пути построения сторожевого вала вокруг нее.

– Может быть, это и есть цель Путина: отгородиться от мира и править, как Сталин, без оглядки на мировое сообщество?

– Такая версия есть, но ее реальность означала бы, что Путин болен, и тогда стоило бы прислушаться к интерпретации Глеба Павловского о том, что мы имеем дело с особой психологией. Замыкаясь на своих идеях, личность такого правителя более комфортно чувствует себя в автаркии, чем в свободном мире. Это самый ужасный сценарий для России, отрезанная от мира она будет психологически, социально и культурно деградировать стремительными темпами.

– При таком сценарии путинской элите также придется перестраиваться. Ведь раньше ее великодержавно-консервативная риторика расходилась с собственным образом жизни (капиталы на Западе, интеграция в жизнь космополитической мировой элиты). Не вызовет ли это «закрытие России» бунт элит?

– Нет, не вызовет. Потому что Путин проводит бескровную чистку. Он предлагает уехать всем, кто не хочет оставаться в системе автаркии. В результате такой политики критическая масса недовольной элиты не образуется никогда. Уже уехали, например, Чиркунов и Кох. А это люди, которые были спонсорами программ по либерализации и модернизации в России. Мы привыкли мерить мерками государств модерна, где подавляемая часть элиты группируется внутри страны для защиты своих интересов (как в Египте или Турции). Но мы живем в ситуации постобщества, когда недовольные просто уходят. Сейчас в России практически нет историй про рейдерство, люди добровольно уходят в кэш, когда к ним приходят с предложениями от чекистов.

А тем, кто хочет остаться с Путиным на лодке, он предлагает забрать капиталы с Запада, добровольно взять на себя ограничения по выезду родственников, проведения транзакций. Он хочет создать новую команду, новый «орден меченосцев» на смену прежнему, представленному «кооперативом «Озеро». И он создает новую лояльность путем этих ограничений на сношения с внешним миром.

– Не работает ли эта схема в отношении Украины – Путин пытается отрезать от Украины территории, готовые жить по его новым правилам – Крым, Донбасс, а остальной Украине предлагая символически выйти в кэш, сбросив балласт, идти в Европу?

– Нет, не думаю. Политика Путина в отношении Украины будет гораздо более жесткой. Он постарается забрать то, что можно забрать – Крым уже, и часть Юго-Востока. По отношению к остальной части он планирует осуществить перекупку бизнеса, получить экономический контроль. К несчастью, шансы на это у него неплохие. Если доводить ситуацию в Украине до постоянного кризиса, то заниматься здесь бизнесом становится делом рисковым. С помощью теневых переговоров можно подталкивать 10-15 крупнейших олигархов к выходу с площадки. При этом им продать свои активы на Запад будет трудно, так как в территорию постоянного конфликта никто не захочет инвестировать. У путинской группы олигархов появится возможность выкупать активы. А затем через экономические рычаги осуществлять и политический контроль. Мы видим это на примере Германии, где существует мощное пророссийское лобби.

Сейчас перед украинским политическим классом стоит огромный исторический вызов, он больше, чем потеря Крыма или Донбасса. Кремль накопил огромные ресурсы, демонстративно разбрасывая миллиарды долларов, показывая, что может купить всех и всё.

– Что можно противопоставить путинской политике в Украине?

– В Крыму мы увидели очень холодный и изощренный механизм чекистской подлости, которому сложно противостоять. Такую систему нельзя одолеть с помощью искренности и открытости, которые демонстрировали Майдан в Украине или Болотная в России, она превращает их в какой-то дефект. Люди в Кремле, обладая психологией разведчиков, не верят ни в какие искренние революции, идейные порывы, публичную политику, по их видению всё может быть только организовано, инспирировано. Либо мы организовали, либо Запад, наши агенты против чужих агентов. В этом и трагедия, что подобную систему можно переиграть только на ее же поле тайной войны. Кремль использует тактику диверсантов, «зеленых человечков», постоянно врет, а когда другая сторона говорит – как же можно так врать, он смеется. Можно, мы же разведчики.

Даже советская власть в эпоху Брежнева, при всей ее мерзости, до такого не опускалась. У нее был идеологический регулятор, ограничивавший действия КГБ, поэтому всегда подобная политика совмещалась с апелляцией к универсалистским ценностям. А опыт Крыма показывает – захотели и забрали.

– Донбасс ждет та же судьба?

– Донбасс ждет «боснийский сценарий»: оставаясь в составе Украины формально, он автономизируется до состояния Приднестровья в Молдавии. Присоединять территории Востока не обязательно, достаточно создать «серую зону», она будет радиоактивно воздействовать на остальную Украину.

– Многие сейчас говорят о том, что Донбасс лучше отсечь, чтобы спасти остальную Украину…

– Это будет осмысленным шагом, только если украинской элитой построен европейский консенсус. Смысл не в том, чтобы отсечь Донбасс, потому что тогда можно будет отсекать и дальше. Отказываться от Донбасса можно только получив гарантии Евросоюза и НАТО, что они сразу выйдут на новые границы, сейчас, а не когда-то в неопределенном будущем.

– Есть еще ощущение, что нынешняя антитеррористическая операция в Донбассе носит характер «договорняка» с Кремлем. Идет такая мнимая война, в которой заинтересована не только Москва, но и Киев.

– В том-то и дело. Нет гарантий, что украинская элита достаточно патриотична, что у нее есть консолидированное ядро, которое не уступало бы ни при каких обстоятельствах. Любое общество коррумпировано – и в Польше, в Чехии, и в странах Прибалтики, – но там у элит есть предел, через который они не могут переступить. При всем свободолюбии украинского истеблишмента видно, что у всех его лидеров персональные стратегии. А это значит, что в любой момент лидер из-за личной выгоды может изменить позицию. Если бы здесь возникло нечто вроде шляхетского собрания 200 самых богатых семейств, которые бы твердо выступили с единой позицией и призывали бы на помощь Европу, это другое дело. Но пока каждая семья сама за себя. Это касается и украинского общества, которое избирает стратегию индивидуального выживания.

– Можно ли сказать о восточной части элиты, прежде всего о группе Ахметова, в вотчине которого идут основные бои, что она уже полностью на крючке у Путина? Как люди, сделавшие капиталы в 90-х, они должны просчитывать ситуацию, понимать, что кремлевские у них все отберут.

– Они и просчитывают, они готовятся. Они типологически мыслят, как и российские олигархи. Это в 90-е годы они сражались в такой ситуации, а в нулевые они стали принимать предложенные условия и уходить. Если у Ахметова будет безвыходная ситуация, он отдаст бизнес какому-нибудь условному Вексельбергу, не дожидаясь ситуации, которая случилась с Ходорковским.

– Где предел расширения российского пространства влияния?

– Он проходит по границам НАТО. Задним числом ясно, что счастливы те, кто успел вступить в эту организацию. По этой линии проходит новый римский вал, который отделяет цивилизацию от варварства. И в этом – огромная трагедия украинско-российского конфликта, в самом начале западная элита с волнением следила за его ходом, но затем на Западе стало доминировать стремление отгородиться от новых варваров – пусть они едят друг друга как хотят. Вмешиваться они не будут. В этих условиях никакого хорошего будущего нет ни для Украины, ни для России. Эти территориальные приобретения, они ведь не для России, а для путинской преступной группировки, которая занимается рейдерством в международном масштабе и строит автаркическую экономическую модель. И сейчас важно обращение и русского, и украинского общества к Западу, к его общественному мнению. Ведь идет с одной стороны избиение более слабой страны, с другой деградация самого российского общества, разбухающего от триумфа, превращающегося на глазах в подобие немецкого общества 30-х годов прошлого века. Если Запад не укажет Путину на четкие пределы, за которые нельзя заходить, то его не остановить, и мир может дойти до ядерной войны. Сейчас такого плана у Запада нет, сохраняется длительная ситуация неопределенности.


ОТСЮДА

Read more... )
dziga: (biaritz)
Я ще ніколи так не пишалася нашими людьми, навіть в 2004 було інакше, може, через те, що сама була на Майдані. Та стільки як зараз я ніколи не плакала від розчулення. Треба збирати всі ці історії про таксистів, продавців, про вогонь, який зігріває Беркут, про людей, які співають в метро, про того працівника метрополітену, який закликав пасажирів вийти на Майдан, про всіх- всіх вас, які мають єдину силу - віру в свою правоту.
Я дуже-дуже рідко молюся, але зараз реально хочеться молитися за кожну людину там.
І хочеться вірити в Диво. Таке от прекрасне Різдвяне Диво - добро переможе зло. Так просто.
Бо так має бути.
Я цього дуже хочу.
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] lad_dal_lad_dal at Беркут.net - про що пишуть в мережі бійці Берукта та ВВ
Паралельний інтернет. Зовсім не пересікається з моїм інтернетом. Провів кілька годин досліджуючи пабліки і відкриті особисті сторінки співробітників Беркуту, бійців Барсу, Тигру та інших ВВшних підрозділів. А також звичайних ментів

blAYX2M1xpo
Фото - Текст )
dziga: (bw_cigar)
Вчора подивилися цей абсолютно фантастичний фільм.
Фільм, який торкається теми пам"яті про диктатуру Салазара в Португалії. Тут зіштовхуються історії трьох поколінь - і жертв, і злочинців, і свідків. Важкий історичний досвід закутаний в мереживо з почуттів, сподівань і загадкових збігів.
Особливо насторожує актуальність у ці буремні для україни часи.
На моглилі одного з героїв вигравіювано напис: "If dictatorship is a fate, revolution is a duty". Важко не погодитися, але з іншого боку я дуже добре памятаю відомий вислів Орвелла: “One does not establish a dictatorship in order to safeguard a revolution; one makes the revolution in order to establish the dictatorship.”
Втім, як завжди є шанс на позитивні зміни.
Диктатуру в Португалії все ж було повалено.
dziga: (biaritz)
Ви вже всі нас бачили в ФБ, але для себе запощу ще тут.
Заберу з ФБ і підпис: "Нас лише троє українців у маленькому шведському місті Вернамо, але ми усі підтримуємо вас на Майдані! Бережіть себе, друзі! Ми з вами!"
Я не знаю, що буде на Майдані сьогодні, але я вірю в Дива.
Друзі, бережіть себе! Абсолютно нічого нема ціннішого за вас.
we_maidan

post

Dec. 3rd, 2013 12:36 pm
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] gvirinko at post
Переклала сьогоднішню статтю в Spiegel про події в Україні. Не судіть суворо, але помилки завжда рада повиправляти :)

Україна: Вотум недовіри може скинути режим Януковича
Повідомляє з Києва Benjamin Bidder

Напруження у Києві: Опозиція хоче винести сьогодні в Парламенті пропозицію щодо вотума недовіри прем’єру і другу Росії Азарову. І коли це станеться, тоді коаліція Віталія Клічко поставить режим Януковича на коліна.



Із чаєм та спільним співом пісень української рок-зірки “Океан Ельзи”  вони змогли провести ніч у теплі. У Київ прийшов крижаний вітер. Температура на Майдані, площі Незалежності у центрі Київа, падала до мінус 5.

Ранок, ще не розвиднілось. Андрій, студент університету ім. Тараса Шевченка, намагається зігрітись, тримаючи руки над невеличким імпровізованим багаттям у металічній бочці. Він не спав всю ніч, разом з іншими. Близько тисячі людей охороняли Майдан уночі. Андрій на ногах з неділі, як і сотні тисяч інших людей, які протестують проти курсу президента Віктора Януковича. Андрію 20 років. Як і більшість людей його покоління, він хоче зближення своєї держави з ЄС. На вулицю його привели брутальні дії міліції проти демонстрантів в ніч на суботу. “Я не хочу жити у поліцейській державі”, - каже Андрій. І: “Янукович і його уряд мусять піти”.

Read more... )
dziga: (cat)
Як це підло і ницо...
Весь день хочеться тільки плакати.
Покидьки. Ну, покидьки ж...
Іду у внутрішню еміграцію, вийду на звязок, як знайдуться десь сили.
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] ledilid at Вільнюс. 28 листопада
Продовжуємо не зовсім прямі трансляції з Вільнюса)

 photo Vilnius_d2_LJ_8.jpg

Дарма все-таки на нашого президента зводять наклепи, буцімто він боягуз. Хай гелікоптер стоїть без діла, хай яйця перетворюються в тупі важкі предмети, а від авта до кабінету проводжає батальйон бодігардів, але принаймні сорому Янукович не боїться.

Півроку водити за ніс усю Європу. Обнадіяти нібито недурних же людей так, що ті вже чіпляли собі на погони чергову зірочку (видерти Україну з чіпких рученят Путєна, як з'ясувалося, прагнули не лише наші найближчі сусіди на кшталт Польщі чи Литви, а й навіть лєпша подруга самого ВВП Ангела Меркель). А потім насцяти плюнути всім цим наївнякам у душу, розвернутися на 180 градусів і показати голу дупу заявити, що Європа зажала $165 мільярдів на розвиток наших найкращих у світі холодильників, а тому ніхто нікуди вже не йде і взагалі, привіт вам від Володимира Володимировича.
 photo Vilnius_d2_LJ_11.jpg

І після цього всього з'явитися перед очі трьох десятків розгніваних чоловіків та жінок з недбалою посмішечкою — вчинок не крадія шапок, но мужа.

Ви не повірите, але є ще в ЄС люди, які не втратили надії на диво. Ну або принаймні роблять такий вигляд. Президент Литви Даля Грібаускайте, чекаючи на приїзд Януковича, заявила, що «ситуація щодо України остаточно проясниться 29 листопада після обіду». Плюнь Євросоюзу в очі, утреться й скаже «Божа роса»...
Правда, фрау Меркель виявилася більш цинічною і прямо сказала, що «надії більше нема».

Текст, фото і лучі приємностей організаторам )


Нічний проспект Гедиміна
 photo Vilnius_d2_LJ_19.jpg

Далі буде, залишайтеся з нами))
dziga: (doll)
А що мене ще дуже смішить в фб-настроях щодо ситуації навколо, що цілком адекватні люди ставлять питання типу 'можна валити'і 'можна лишитися і боротися'. От вони насправді думають, що валити - це просто сів на літак і за бугром уже все в шоколаді, всі їх чекають з широкими обіймами?
Люди, зрозумійте, вас тут ніхто не чекає, люди, які 'звалили', набагато важче працюють, ніж ви собі может уявити в страшному сні, мабуть, ібо їм апріорі тут ні батьківських хат-квартир-допомог... ніхто не заробив - опинився на вулиці - і це тільки твої проблеми! Життя просте як двері.
Так що героїв з себе робити, бо тепленько сидиш біля мами з татом це якось аж занадто легко, як для геройства. І, так, щоб не забували, людина сама вибирає собі долю, і не треба нікого звинувачувати, якщо цей вибір не такий, як ваш. У людини є ноги врешті, щоб трохи від свого грунту час від часу відриватися! І ще, я впевнена, що якби більше людей відривалося, особливо молодих, то не було б такої ж...и як зараз, бо було б до чого прагнути і з чим порівнювати.
Усе.

Пс: і ще, так, я хочу бути зараз на Майдані, хоч навряд чи хочу жити в Україні взагалі... та це вже зовсім інша історія
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] forko at З приводу
Originally posted by [livejournal.com profile] strongowski at З приводу
dziga: (biaritz)
Складаю для Т. список, що зробити, поки буде в Україні, уже на два лиска А4 наскладала)
А бідоласі і без того прийдеться працювати. Та що зробиш, якщо стільки всього хочеться українського?)
dziga: (me_flying)
Вчора прийшов пакунок від тата з українськими смаколиками) Він нам час від часу передає стандартний набір: мед, гірчицю, горіхи, халву (єдині речі, яких нам тут не вистачає для повного щастя, або прийнамні тато думає, що їх нам не вистачає:))
І тут простежується така особливість "національного характеру": Передає він нам те все бусом, який їде зі Львова, а у Львів надсилає курєрською поштою. Коли він надсилає все з Рівного, то пакунок зважують і на коробку чи сумку вішають бірку з вагою. Коли пакунок привозять сюди, то бірка зникає і нам накидають один-два кілограми. По суті, це копійки, ми все одно платимо завжди більше, ніж ці водії просять (ну, шкода нам наших заробітчан), але питання лишається відкритим: навіщо брехати? Невже ці кілограм-два настільки роблять фінансову погоду водіїв, чи це така звичка - якщо не збрешеш, то себе перестанеш поважати? Розумом це не осягнути...
А між тим, я відриваюся на халві! От так інколи хочеться, що аж з України треба посилати))
А ще тато прислав цілу торбу ниток, сукна і схем для вишивання, так що тепер я не тільки вяжу, а є надія, що довишиваю те, що почала якраз перед переїздом в Швецію. Не пройшло і пять років, називається))
На голосування не ідемо, як виявилося, в Консульстві треба було реєструватися за місяць до вибрів, так що ми пропустили дедлайн. Та ще й Т. підступно захворів, так що ми б все одно не поїхали, якби навіть і встигли з реєстрацією. Чесно, каюся. Голосували б за Кличка, суто через те, що у їхній чи не єдиній з усіх партійних програм немає закликів до моралі, генофонду, гомофобських закидів, і т.п., від чого насправді нудить (визначилася, коли прочитала коротко про всіх у http://feminism-ua.livejournal.com/843477.html#cutid1). 
А взагалі я зараз спокійна, розумію, що в ВР прийдуть ті, яких більшість справді хоче, так само, як і більшість вибрала Яника. Я не винна, що в тій країні, я завжди була в меншості, такі вже цінності... що поробиш? 
dziga: (bw_cigar)
Спеціально пообіцяла собі, що не читатиму українських новин, щоб змогти спокійно працювати, але від реальності не втекти і про найголовніше розкаже жж. 
Обурена прийняттям закону проти гомосексуалізму (я навіть коли це пишу, не розумію, як таке формулювання може написати хтось, хто навчився писати...)

висловитися проти
неприйнятності законопроектів № 8711 та № 10290 можна тут:
http://www.petitions247.net/8711___10290

Почитати адекватні думки про те, яким маразмом є саме формулювання "пропаганда гомосексуалізму" можна тут
http://www.bg.ru/opinion/10696/

і тут:
http://cedos.org.ua/protestmonitor/33-reports/144-homosexuality-law

Ще трохи і прийдеться насправді притулку просити...
dziga: (bw_cigar)
Сьогодні Україна в шведських новинах: наші дипломати паркуються на дитячих майданчиках, на доріжках для велосипедистів і де тільки їхній дилломатичній душі заманеться... ось так паркуються, а потім ще й штрафів не платять, обурюються шведи. Серед дипломатів-порушників ще Росія і Китай.
Ось такі от новини...

пс: В Швеції ще один дипломатичний скандал, але не такий веселий, втратили Асанжа, та ще надіються упіймати, сьогодні в "Доброго ранку, Швеіціє!" без перестанку про це говорять.
dziga: (bw_cigar)
Сиджу і реву, думаю, що я можу особисто зробити?
Мені завжди здавалося, що все, що я можу, я роблю, розмовляю на своїй мові, не переходжу на російську, бо вважаю себе в меншості і не хочу цю меншість ще більше применшувати, вимагаю усі документи українською, пишаюся своєю мовою, саме нею буду спілкуватися зі своїми дітьми.
Учу інші мови, взагалі багато всього учу, власним досвідом показую, що можна бути україномовною і успішною.
Я розумію, що прийняття цього закону тільки підтверджує статус-кво, якщо і після 20 років незалежності стало можливим взагалі голосувати за цей закон, то насправді влада народною ніколи не була, інтереси якого народу ці споживачі народних податків представляють, залишається риторичним питанням.
Також розумію, що цей закон Яник, в принципі, може ветувати, щоб виглядати таким хорошим дядечком перед виборами.
Але мене власне зараз більше турбує навіть не закон про мови (бо на мою україномовну ситуацію він навряд чи вплине, просто узаконить те, що вже є - мою позицію україномовної меншості в Україні), а те, що ця "влада" ще навтворить, якщо вона вже стільки всього встигла натворити лише за два роки.
dziga: (bw_cigar)
Перед Євро 2012 про Україну тут почали показувати передачі.
Звісно, картина постає дуже сумна: "failed democracy", розчаровані люди, яких кинули всі без виключення політичні сили, країна з політичними в"язнями... все сумно!
У нас лише декілька каналів, тому не знаю, чи це так повсюдно, але я ще не бачила жодної реклами Євро 2012.
Чорношкірі знайомі питають, чи не небезпечно їм їхати на те Євро, бо вони начулися страхітливих історій про українську "толерантність"... Я кажу правду, що до толерантності там далеко, але у нас міліції стільки, що я впевнена, що їхати можна без страху (говорю і боюся брати на себе відповідальність за спокій (і навіть життя) цих людей).
А сьогодні в новинах показують наш парламент з бійками і чубраннями... Коли вони лишать ту мову у спокої? Зрозуміло, що ніколи, інкаше, як ця вся братія буде набирати собі бали?
dziga: (bw_cigar)
Навіяно дописом Жадана "Сором як різновид патріотизму" http://tsn.ua/analitika/sorom-yak-riznovid-patriotizmu.html

Згадалися мені часи, коли я ще вчилася в Німеччині і додому їздила на автобусі (сідали ми в Ганновері і їхали аж прямісінько до Рівного). Так от одного разу ми їдемо, нас, як завжди тримають на кордоні, вимагають з кожного по 5 нещасних єврів, а мені так млосно стає, я ж бо таки вже така начитана і ідейна, і мені соромно і за себе і за автобус і за митників, за все соромно і я кажу Т. щось типу "знаєш, якщо я зараз заплачу, я у дзеркало не зможу на себе дивитися, бо я точно знаю, коли я заплачу зараз, то в цій країні, моїй країні, нічого ніколи не змінеться". А Т. каже "то і не плати, я теж не буду, побачиш, знайдуться ше такі, що не будуть платити, головне - все почати". За цей час знайшлися активісти з самих пасажирів, які почали збирати гроші, ми сиділи десь посередині, отже, до нас прийшли уже з частиною зібраних грошей. Всі пасажири гроші слухняно здавали, так що, коли ми сказали, що грошей давати не будемо, то половина автобуса уже оскаженіла... Знайшлися тітоньки, які кричали "Каааааааккккк??? Все сдают, а ви нєт, ето нам за вас сдавать???". Ми відверто висловили свою позицію, що ми за те, щоб взагалі нічого ніхто не здавав, бо є узаконена процедура, по всій митниці розвішані телефони служби, у яку треба дзвонити, якщо вимагають гроші, отже, ми за те, щоб дзвонити, бо ми хочемо, щоб Україна стала кращою, і це ми повинні її зробити кращою. І що ви думаєте? Після нас ще двоє людей відмовилися платити. І ось тут почалася справжня істерика у самих активних пасажирів! Це треба було бачити, я була в азарті, так що якби мені і пішки треба було іти, я би все одно стояла на своєму, та у інших "неплатників" нерви виявилися нікудиншіми, вони все ж здалися, і ось на весь автобус одні ми нічого не даємо... Над нами вже нависло чоловік з десять, а ми - ні цента. І тут хлопчина, який сидів перед нами виголошує сакральну фразу, яка подіяла на всіх і від нас усі відстали:
"Они западенцы, они ничего не дадут" (я вперше побувала в ролі "западенця" і якось навіть цим досі пишаюся:)
І що ви думаєте? Автобус спокійно поїхав без наших 10 єврів! Ми так і сказали, що з митниками будемо самі говорити, але митники з нами не захотіли говорити. І той хлопчина, що обізвав нас западенцями потім обізвав нас "молодцами", і у його похвалі нас підтримали ще декілька людей і відверто захоплювалися нашою "сміливістю". Одна жіночка, як тепер памятаю, сказала, що ми точно далеко підемо, і що ось так їздити точно не будемо (ну, і заважати відповідно нікому не будемо).

І що сталося за ці майже 10 років? "Ось так" ми точно не їздимо) Принаймні якийсь позитив після того є) І ще мені перестало бути соромно за ту систему, в яку я не граю. Я ніколи ніде не давала хабаря, мені ніколи нічого не давав відповідно, я завжди сумлінно роблю свою роботу, якщо мене не влаштовує зарплата, я просто за таку роботу не беруся і не втягую себе у всі ці тіньові ігри. Так що мені особисто не соромно.
dziga: (reading)
За цим посиланням можна подивитися відео і прочитати "транскрипт доповіді американського історика Тимоті Снайдера, професора Єльського університету, яку виголошено 22 листопада 2011 року у Київському будинку вчителя в рамках круглого столу «Історичний досвід Центрально-Східної Європи у роки Другої світової війни: спільне і специфіка».

http://www.uamoderna.com/index.php/podii/57-podiji/snyderkyiv/23-snyderkyiv
dziga: (biaritz)
Прилетіли ми на віззі просто таки чудово! Навіть Жуляни не так шокували, як могло би бути, вони просто були початком якого суцільного сюру, який почався пізніше. Добиралися ми до Рівного на маршрутці. Що я пережила за час дороги Київ-Рівне, словами довго описувати, та якщо коротко, то вже у Рівному я відчула, що народилася удруге, що я неймовірно щаслива, що руки-ноги цілі, а отже життя продовжується і якщо я пережила дорогу Київ-Рівне на шаленому спрінтері з придуркуватим водієм, який не шанує життя ні своє ні своїх пасажирів, то я переживу в цьому житті усе, мені дали другий шанс і я ним скористаюся вповні, а отже, більше ніколи не сяду на маршрутку!
З сакральних фраз, які запамяталися від того водія-смертника, який у суцільній темноті постійно виїздив на зустрічну смугу якраз "в лоб" фур (ну, так шоб як врізатися, то вже на всі 100%): "а ти не переживай, я як їду, то на себе не надіюся, тільки на Бога, а за мене сьогодні два пастора молилися, так що доїдемо".
Потім він нам ще сказав, що в нашій країні добра не буде, бо у нас "половина Верховної Ради голубі" , але за Януковича можна не переживати, бо Янукович стає вже на путь істину, бо ж вони (водій і Ко) за нього моляться.
Ось такий цирк на дроті переживаєш, коли сідаєш на сидіння біля водія.

За ті сім годин дороги я зрозуміла, як люди почуваються на полі бойових дій, коли кожна хвилина може бути остання і я більше такого пережити не хочу НІКОЛИ!!!

Апофіозом було те, як ця "божа" людинка висадила пасажира, якому стало погано і поїхала собі з легкою душею далі. Т. такого пережити не міг, вистрибнув за тим бідолахою сам, на що водій кричав, що залишить і Т., бо йому вже треба здавати машину на інший рейс, а не розбиратися з усіма хворими. Чоловік, якому стало погано, сказав Т. сідати в машину, що він сам розбереться, йому просто вже не сила їхати в машині, у якій нема чим дихати, бо людей набрали стільки, що весь прохід забитий і йому направду легше пройтися той відрізок, що лишився пішки. Благо, Рівне вже було близько....
А під кінець цей лихо-водій "добив" нас своїм питанням: "От скажіть, чого в нас все не як у людей? От був я на зароботках в Германіїї, так там водітєлі один одного так уважають, а у нас??? він тобі даже на обочіну не зїде, як холєра бачить шо я на нього їду". От і справді, і чого воно не з"їзджає?

А так, друзі, я в Рівному! Хто тут, давайте на чай-каву, хочеться якогось позитиву, бо ж ми таки доїхали і життя триває!

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 07:58 pm
Powered by Dreamwidth Studios