dziga: (doll)
Зовсім скоро Різдво, а до Різдва - нові казки! Ми з нетерпінням чекаємо на добру-добру казку про Вовчика-Колядника від Оксани Лущевської з чудовими ілюстраціями Світлани Балух! Особливо приємно буде нашій Веронічці (перша книжка присвячена і їй (з-поміж інших дітей:)
Дякую, Оксаночко!

Декілька сторінок можна погортати тут
https://issuu.com/bratske/docs/vovchyk_kolyadnyk/6?e=0

а через кілька днів можна купити в книгарнях)

Ну, все, тепер мама щось точно мусить дописати, щоб було гарною традицією присвячувати доці щось хороше:)
dziga: (doll)
Знову фотографії старших людей, але на цей раз не лише жінок, а також трохи іншої краси.
Фотографії неймовірні. Дуже рекомендую зазирнути!

http://www.laravisual.com/old-finnish-people-with-things-on-their-heads/
dziga: (biaritz)
Які вони прекрасні! На деяких хотілося б бути схожою в старості (та навіть не в старості, а зараз:)
Ніщо мене так не надихає, як ось такі жінки. Коли дивлюся на них, то розумію, що багато чого ще справді попереду!
Як хочеться бути такою і надихати інших в такому віці.
Я вже бачу себе в одному з образів... може, колись я почну носити капелюшки))

Ось ці прекрасні жінки:
http://www.adme.ru/fotograf/staret-so-vkusom-592555/?fb_action_ids=666120753410665&fb_action_types=og.likes&fb_source=other_multiline&action_object_map=%5B184491328407860%5D&action_type_map=%5B%22og.likes%22%5D&action_ref_map=%5B%5D
dziga: (jumping)
Сьогоді нарешті зробила замовлення з магазину фей))
Тепер не можу дочекатися, коли все прийде до нас, а ще більше не можу дочекатися, коли ми переїдемо у нову квартиру і я там все це розвішу!
До речі, подруга ходила подивитися на наш новий будинок і прислала нам купу фоток. Це, до речі, нормальна практика в Стоці - не бачити квартири до свого переїзду. Там фантастично!!! Хо ч ще ідуть будівельні роботи, облаштовують двір і все таке, але там супер-супер-супер, це вже видно! До того ж це чудовий район, до моря всього 20 хвилин!
А от що я закупила в картинках:
Один принт, який яповішу у ванну.

Bubble-Fairy-artwork-440x612

Набір листівок, який я хочу вивісити на шнурівку
Fairy-Postcard-set-1-440x399

І ще один набір я поставлю в рамки і повішу в кімнату Вероніки
Fairy-postcard-set-2-440x399
dziga: (biaritz)
Вперше за відсутності Т. на довгий період, я почувалася нормально, вперше не хотілося повіситися))
Нас часто запитують, як почуваються батьки, які виховують масіків абсолютно одні, без допомоги бабусь-дідусів-нянь і чи це важко, я зазвчичай відповідаю, що це неважко, бо дві дорослі людини абсолютно нормально справляються з одним масіком, а почуваються такі батьки таки героями, ага:))
Та мене ніколи ніхто не питав, як почувається мама, яка виховує своє чадо одна (а третю частину року я таки одна!), ну, ніхто не питає, та я відповім - така мама почувається супер-мега-пупер-героїнею! (Я хотіла написати всі слова з великих літер, але вирішила бути скромною:)
Та чим дитина стає старшою, я навіть героїнею себе перестаю відчувати, бо все стає легко, чи це обєктивно стає легше, чи це я так втягнулася, але вішатися не хочеться можна собі нормально жити.
Я для себе виробила формулу - коли Т. нема, я себе не навантажую, роблю те, що хочу, а не те, що треба, тобто я не думаю про дедлайни, навіть, якщо вони аж в скроні тиснуть, просто насолоджуюся - вяжу, вишиваю, читаю художку, дивлюся серіали, якщо хочу, то пишу щось чи читаю щось серйозне, якщо хочу лягаю з малою спати в 6 вечора і нехай весь світ зачекає! І так можна жити) (такий рецепт виживання:) Що цікаво, коли я так пробувала жити і з Т., то у мене від таких двох тижнів їхав мозок і просто вуха закручувалися, бо хотілося працювати, а не "байдики бити", от така я "непостійна натура".
Але що це я все про себе, і про себе? Ви тільки погляньте, яких Равлів нам Т. привіз!
Обожнюю!
ravlyky
dziga: (knitting)
Originally posted by [livejournal.com profile] fleur_de_louis at Кто тут вяжет?:)

До слова, камізелька Вероніки майже вже готова:))
dziga: (biaritz)
У мене тепер нове захоплення - посуд!
мабуть, наш переїзд на мене так вплинув, що я вся в "гніздуванні" - то облаштовувала кімнати, а тепер подумалося, що хочу новий посуд і так щоб був не просто з Ікеї (бо вже набрид за роки нашого кочівного життя), а такий, щоб з душею, історією, з теплом і затишком!

Ось перші здобутки )

До речі, нам для манюні подарували красиву порцеляну - таку мімімі (один чайний сервіз з Піппі чого вартий! може, ще якось його покажу:)

Зима

Dec. 8th, 2012 02:17 pm
dziga: (me_flying)
Вся стрічка про зиму, і я туди ж! Але яка ж це краса!!! Вона варта того, щоб її показувати і про неї говорити. Тепер наші прогулянки перетворюються на фотополювання (поки є на що полювати). Надіюся, що така ж погода протримається до Різдва і до Нового Року.
Ось наша зима в картинках )
dziga: (biaritz)
Ось яке диво у нас зараз за вікном:

Read more... )

Подвійна веселка на все небо, шкода, що мобілка не все передає, але сам факт! Я таке бачу вперше)
dziga: (biaritz)
Поки я тут в бігах з конфи на конфу, красу приходиться шукати просто під ногами:)
В понеділок останній ривок (Карлстад уже на мене чекає:), і я засяду за реальну роботу! Залишається тільки надіятися, що за літо буде написана більша частина дисертації і нарешті вивчена шведська. Через тиждень у мене починається супер-інтенсив по 5 годин шведської у день (ху, ну з Богом, що називається).
А поки трошки того, що знайшлося під ногами:)

зазирнути під ноги )
dziga: (biaritz)
Ура! Щойно купила квитки:) Через два тижні буде вечір повної насолоди:)



Принагідно дякую поціновувачу усього північного [livejournal.com profile] odvis, що відкрив мені очі на таку красу:)
dziga: (Default)
Завдяки френду [livejournal.com profile] odvis побачила просто геніальні речі:)


я просто мріяла про таку сумку, якби знайшла її у такому кольорі, то точно б купила:)


решта є тут:
http://www.fashioninquisitive.com/2010/11/cibeles-madrid-fashion-week-bohento.html
dziga: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] alisine at Вид сверху лучше
 Love Parade в парке Тиргартен. Берлин



Спутниковые тарелки в Алеппо. Сирия





Остров Пальма Джумейра в Дубае. ОАЭ




Поля тюльпанов возле Лиссе, Нидерланды



 
Смотреть фсё... )
dziga: (Default)
Подумала, що не засну, якщо не поділюся шматком краси з вами:)
Ще трошки, і всі мої френди будуть любити Сток так, як його люблю я, і за це цей суворий вікінг має мені відповісти любовю і запропонувати руку і серце, не більше і не менше:)
А тепер не до жартів.

Стокгольм, пані і панове, власною персоною! )
dziga: (Default)
До Різдва кожен магазин намагається придумати щось нове і красиве, неначе кожен хоче сказати, що саме в ньому збудуться твої мрії:)

трошки мрій )
dziga: (Default)
На роботі ми вже відсвтякували Різдво, хай би це як асурдно не звучало, та святкували ми його 1-го грудня:)
Світ навколо мене божеволїє, в магазинах не можливо пробратися, усі носяться з пакунками в яскравих обгортках і з яскравими стрічками. На вулицях вже розпочалися різдвяні ярмарки, за ґльоґом стоять довжелезні черги, як, власне, і за усім іншим стоять такі самі довжелезні черги. А холоднеча з снігом по коліна нікому не заважає, а навпаки підштовхує до ще більшого і більшого споживання теплого, гарячого і ще гарячішого:)

докази під катом )
dziga: (Default)
Фотограф Том Хассі


Звідси і більше тут: http://smashmag.ru/otrazhenie-molodosti/

Фотограф Геоф Керн


Звідси і більше тут: http://smashmag.ru/prekrasnyj-neobychnyj-mir/

Ну а це просто чудо! Справді Дивокрай! Фотограф Кирсті Мітчелл.



Звідси і більше тут: http://smashmag.ru/strana-chudes-kirsti-mitchell/
dziga: (Default)
Репост via [livejournal.com profile] vidverto_skazhu, originally posted by [livejournal.com profile] ibigdan

Если бы был приз, которым награждали бы самых творческих отцов, я уверен, что его бы вручили Джейсону Ли (Jason Lee). Свадебный фотограф по профессии, он безусловно обладает умением запечатлеть на фотопленку самые важные моменты в жизни пары. Но настоящая магия происходит, когда в поле зрения его фотокамеры оказываются его дочери.

Конечно, его дети восхитительно милы сами по себе, но когда Джейсон передает особую атмосферу момента их повседневной жизни, вы не только вспоминаете собственное детство, но и чувствуете, как в фотографиях проглядывает гордость отца за своих чад.



Далі:
http://ibigdan.livejournal.com/7352708.html#cutid1
dziga: (Default)
Це так гарно, що хочеться, щоб воно було тут.

Повернення екстазу. Петер Ватергаус, у перекладі Тараса Малковича [livejournal.com profile] maxatma

Як дерево. Ми надто відтишені одне від одного. Дерево.
Отже, ось світ. Небо, птахи, трава.
На твої вишні так багато пальців. Кохаєш мене? Мигцем.
Як ми тепер виглядаємо, ми, мурашки?
Я – пліт. Перестрибни мене. Я зовсім-таки невеличкий, як миша.
Я – миша. Maus. Маїс. Врятуй мене від мого косаря.
Врятуй, небо втискає мене в цей струмок.
Думки синіють. Де ж мої ноги,
якщо я – вода – їх не маю? Риба? Чому?
Як риба під небом? Чи ти ще кохаєш мене?
Чи було колись небо відвертим? Було вже, було вже.
Перестрибни. Що таке дерево?
Дерево – це мишачі лапки неба.
Зверху, внизу, задля чогось. Я – ліс.
Стільки різних погод мчить крізь мене. Я й сам – погода.
Струмки – то мої текучі ноги. Ноги. Ноги.
Куди вони йдуть? Які ми швидкі.
Миша – це прискорене дерево.
Улюблене, котре вже побуло небом, а отже птахами.
Птахом, який розуміє мене. Погода –
це дерево понад теплим світом. Про це ще й мовою
сказати нелегко. Дуже люблю.
Це багато…я такий забудькуватий. Ось
я їм яблуко. Я – яблуко, котре їдять.
Треба часто казати “ти”. Цього я навчився.
Поцілунок – це теж спосіб цілуватися. Що ми знаємо?
Чи “ніс” – таке вже дурнувате слово? Де було небо,
побував він. Аж тепер я говорю сам. Один ніс припаде на одну людину.
Ми надто відтишені одне від одного. Риба сіпається відчайдушно.
Я – дерево і риба. Деревце.
Вивищений до неба маїсе, як я виглядаю? Око,
Поглянь-но сюди.

і ориґінал

Rückkehr der Ekstase
Als Baum. Wir sind voreinander sehr still. Der Baum
Hier ist die Welt also. Himmel, Vögel, Gras.
So viele Finger für deine Kirschen. Liebst du mich? Schnell.
Wie sehen wir wieder aus, wir Ameisen?
Ich heiße Zaun, Spring drüber. Als Maus ist es herzlich klein.
Maus. Mais. Hilf mir vor dem, der mich mäht.
Hilfe, der Himmel drückt mich in diesen Bach hinein.
Blaues Denken. Wo sind die Füße
wenn ich als Wasser keine habe? Warum Fisch?
Als Fisch unter dem Himmel? Liebst du mich noch?
War der Himmel einmal herzlich? Ist gewesen, ist gewesen.
Spring drüber. Was ist ein Baum?
Ein Baum ist ein Mäusebein des Himmels.
An dem, unter, für. Als Wald
laufen viele Wetter vorüber. Ich heiße Wetter
mit den Bächen als flüssigem Fuß. Die Füße. Die Füße
kommen zu wem? Wie schnell wir sind.
Die Maus ist ein Baum mit der Geschwindigkeit.
Herzlich geliebt und gewesen als Himmel und also die Vögel.
Der Vogel, der mich versteht. Das Wetter
ist ein Baum über der herzlichen Welt. Hier noch zu sprechen
mit der Sprache ist nicht ganz leicht. Schnell verliebt.
Das sind viele . . . Wie vergeßlich ich bin. Schon
esse ich einen Apfel. Ich der Apfel werde gegessen.
Man muß oft du sagen. Du sagen habe ich gelernt.
Küssen ist auch eine Art zu küssen. Was wissen wir nämlich?
Ist Nase ein dummes Wort? Wo der Himmel war
ist er gewesen. Jetzt spreche ich sehr alleine. Eine Nase pro Person.
Wir sind voreinander sehr still. Fisch im Ansturm.
Ich bin der Baum und der Fisch. Das Bäumchen.
Der Mais in die Höhe zum Wetter: wie sehe ich aus? Auge
schau her.

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 04:31 pm
Powered by Dreamwidth Studios