dziga: (doll)
Цікава стаття! Стільки знайомого...

Що би сталося, якби ми звернули увагу на процес власної праці, організаційне управління й умови виробництва? Що ми могли би з’ясувати, якби замість вивчати інших сфокусували би погляд на власній спільноті й використали би як дані не відшліфовані публікації або філігранні промови, а нескінченний потік комунікацій та практик, у якому ми, часто мимоволі, загрузли та заплуталися: множення е-мейлів, протоколи засідань, заявки для прийому на роботу, експертні відгуки, оцінки для підвищення, чернетки звіту для оцінювання досліджень (Research Assessment Exercise, RAE), документація комітетів, відгуки студентів на курси, навіть балачки після семінарів? Як ми могли би пов’язати макроорганізацію та інституційні практики, з одного боку, з досвідом та почуттями, з іншого, і почати досліджувати вплив гендеру, раси та класу на ці зв’язки? Як ми могли би критично оцінити безліч моментів, коли люди почуваються на межі зриву, кажуть: «Моя робота — лайно» або «Мене викриють», або моменти безкарних нападок і жорстокості, що часто трапляються, наприклад, в анонімних рецензіях (які поки рідко оскаржують) — і як поєднати ці почуття з неоліберальними практиками влади в західних університетах? Коротше кажучи, як ми могли би спробувати зрозуміти таємне та замовчане на наших власних робочих місцях та осягнути всі значення цього таємного?

До речі, довелося мені якось спілкуватися з одним чудовим науковцем, який ось ак взяв і написав про усі особливості роботи в академії (в даному разі, у шведському універі). І що ви думаєте? З голови факультету знявся, такий сильний був тиск з боку колег... не сподобалося колегам, що він всі підводні камені висвітлив для інших. Та науковець не здався, написав ще кілька книг на ту ж тему після звільнення. Молодець такий!
dziga: (biaritz)
Я туди дуже хочу! Давно і дуже! Дуже і давно!
Бо я хочу в Японію!
Я точно подамся, головне, щоб мене взяли, і ще головне, щоб я на той час десь пристойно працювала, щоб мені дорогу і проживання оплатили, а я вже заплачу за Т. і В. і ми помандруємо разом!
Минулий конгрес, до речі, був у Стокгольмі. І він був крутезний!

Якщо що, ідеться про це http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/iccees2015/index.html
Хто хоче зі мною?

Все, сигнал в космос відправила, можна дивитися футбол)
dziga: (reading_is_sexy)
Користуюся я однією електронною бібліотекою (questia.com якщо що), вже не переший рік користуюся, задоволена, і все таке, але от нещодавно вона мені викинула фокус - майже усі мої коментарі, нотатки, цитати зникли, а це близько 20 опрацьованих книжок (до речі, деяки книжки після їхнього апгрейду теж зникли), я спочатку хотіла було плакати від таких втрат, та потім подумала, що могло б бути набагато гірше, якби, скажімо, якось так трапилося, що всі мої нотатки (не тільки з цієї бібліотеки) зникли (ну, бо ж завжди є варіант "гірше", і я знаю одну історію, коли в аспірантки машина розїхала лептоп і там було буквально все, так та аспірантка потім свою роботу наново писала, і це у неї забрало ледь не до десяти років плюс). Найгірше, що якраз зараз мені були б потрібні саме ті книжки для написання однієї штуки (інакше я б навіть не помітила втрат, бо користуюся тією бібліотекою не так часто), та я зібралася, почала перечитувати потрібне і складати пазли до купи (вдруге чи втретє це робити легше), так що все потрібне я таки відтворю.
Та цей запис для того, щоб застерегти: не довіряйте онлайн ресурсам! Зберігайте все в ворді і на багатьох носіях, бо за онлайн ви точно не відповідаєте. Будьмо обережні і далекоглядні)
dziga: (reading_is_sexy)
Наразі я ретельно перечитую книгу Еткінда, і хочеться рознести її на цитати і постити-постити, але нема на то часу, бо треба з цього щось вагоміше робити, аніж жж-пост, та от не втрималася:

"Russian books have always been written in blood. An author is the writing dead. The literary form has a shape of coffin." (Це автор про Сінявського пише). До речі, Сінявський таки вірив, що в табір його загнали саме тексти, це така сила метафор, які стають живими і породжують страхітливу реальність навколо (а вже суд і все інше, це інструмени)

Або от Шаламов: “our experience categorically rules out the use of the genres of the grotesque of the fantastic. But neither Siniavsky nor Daniel has seen those rivers of blood that we saw. Both of them, of course, can use the grotesque and the fantastic.” (це щодо того, чи можна говорити, що чиєсь страждання більше і хто може репрезентувати те, що до репрезентації не дається)


Ну, або ще: “the past haunts the citizenry, dividуі the society, and limits political choice” (і скажіть, що це не про нас?)

Взагалі чудова книжка, щоб помедитивути про память про гулаг (і не тільки) і про радянську (і сучасну російську) історію взагалі крізь літературні і кінематографічні тексти.

41bUYVyKTGL._SY344_PJlook-inside-v2,TopRight,1,0_SH20_BO1,204,203,200_
dziga: (doll)
Originally posted by [livejournal.com profile] olya_stopudiv at диссертация
ото таке. я поки спостерігаю цей процес на прикладі К., але активно готуюсь в нього включитись.

Originally posted by [livejournal.com profile] mi3ch at диссертация
Несколько лет назад профессор университета Юты Matt Might нарисовал графическое объяснение, что такое кандидатская диссертация.

Представьте круг, который символизирует все знание человечества:
3a5977ffbd6ac2ed1a593f14a4ff00af

xxx )
dziga: (doll)
Т. сидить і робить презу на роботу, я сиджу і втикаю в йоно комп і не можу абстрагуватися. У них там лозунг такий є: Fast in. Fast out. Job well done.
Я його питаю, чи ніхто ніколи від того лозунгу не сміявся. Каже, ні, а що?
Та нічого, кажу, то тільки у мене неробочі асоціації)
Усім добраніч!
dziga: (doll)
Ми сьогодні так прощалися з колегами, що вирішили завтра повторити)
Щодня гуляю біля унверу і думаю, як же я люблю академію, не зважаючи все-таки ні на що. Поза універом не уявляю свого життя, люблю бібліотеки, семінари, навіть безкінечні дедлайни і нерви люблю, люблю учитися і вчити, люблю читати і писати, люблю своїх колег, усіх і усе люблю (інколи))

фото з нашої прогулянки універом на цих вихідних )
dziga: (me_flying)
Ілля у себе написав про те, як важливо щодня щось робити для творчої людини. Я ж додам, що це важливо не тільки для творчої людини, а взагалі для кожної, чий час на роботі не так добре регульований і треба самому сидіти і писати (наприклад, дисер:) Так у нас дисери дописують не ті, хто найрозумніший, найоригінальніший і найталановитіший, а хто може взяти себе в руки і кожен день писати, хоча б по сторінці.



Originally posted by [livejournal.com profile] strongowski at Як припинити скиглити і робити щось щодня
Коментувати
Я ще не завершив другий проєкт "30 днів - 30 картинок", але вже почав третій, тому вирішив трохи відволіктися і написати якісь поради для тих, хто візьметься.

До речі, перший був найменш вдалий, хоч і не без знахідок. Я реально розвиваюся в процесі.

От Вікторія Черняхівська взялася робить своє, і я почав з того, що написав це для неї.



  1. Ідея робити щось щодня - не моя. Було би дивно, якби. Більше того, ідея робити щось щодня, коли ти дизайнер, теж не моя. Я не шукав, але мабуть я і не перший українець (хоча я і не українець).

  2. Для мене все почалося з Брока Девіса. 2009-го року він зробив такий проєкт на весь 2009-й рік і став завдяки тому дуже популярним. Якщо мати сталевий палець для скроллу і хороший інтернет, можна глянути всі 365 результатів його щоденної роботи. Там буде дуже видно, коли в митця зникало натхнення і до якої міри він втомився починаючи місяця з шостого.

  3. А ось чувак 365 днів клепав принти для футболок і зручно порозбивав їх на 52 проєкти.

  4. А ось ще два чуваки і прикриваємо на тому лавочку. Тема не нова, але і не заїжджена Чувак раз. Чувак два.

  5. Загальна ідея така - якщо ти творча людина і хибуєш на традиційні хвороби творчих людей - ледарство, пасивність, відсутність креативу, повільний темп роботи, неуважність до деталей - потрібен стимул, щоби це почати виправляти.

  6. Я знаю, що кажу - 2011 року я почав робит свій проєкт 365 здувся на другому місяці

  7. Проєкти штибу "Роби щось класне щодня" вчать дотримуватися дедлайну, посидючости, вмінню проявляти креатив, удосконалюють загальний технічний рівень митця і наштовхують його на масу нових ідей. Такі проєкти збільшують портфоліо і дозволяють підвищити вартість (зокрема - грошову) власної роботи та популярність загалом. Для початківців, гадаю, це обов’язкова вправа

  8. Такі проєкти може робити кожна творча людина. Якщо молодий літератор щодня писатиме сторінку тексту, за рік у нього буде том грубший середнього.

  9. Починати дуже важко. Дня з десятого стає легше. Один день буде натхнення на кілька картинок, наступного не зможеш осилити жодної. Треба брати певні проміжки. Рік - забагато, тиждень - замало. Я беру місяць і в разі чого можна продовжити.

  10. Потрібні обмеження. "Я малюватиму абищо абичим" не спонукатиме тебе творити. Обери тему, стилістику, засоби. Чим вужче, тим цікавіше. Тримайся в межах обраного. Змушуй себе реалізовувати плановане обраними засобами, таким чином зможеш довідатися наскільки спроможний викручуватися при обмеженнях.

  11. Витрачай на кожен пункт у проєкті не довше 2-3 годин. Якщо більше, це шкодитиме оплачуваній роботі, родині, життю загалом. Якщо менше - може варто взятися за щось складніше?

  12. Щоб ти не робив, не роби нічого один в один з баченого. За жодних обставин. Не кради нічиєї власности, у вільному вжитку й так кілотонни картинок лежать. Якщо потрібен ексклюзивний шрифт, його нескладно знайти і купити.

  13. Найбільша спонука продовжувати - не власні переконання, а наявність рецепції. Те, що робиш викладай в рамках одного проєкту на різні сайти/портфоліо/альбоми - охопиш більшу авдиторію, збереш більше відгуків і дізнаєшся, авдиторія якого сайту чутливіша до твоєї творчости.

  14. Навіть якщо і не плануєш робити більше однієї картинки впродовж дня, ретельно нотуй всі ідеї, зокрема побічні, які можуть трапитися в процесі. Занотована ідея вже не втече, ніколи не знаєш, коли знагодиться.

  15. Завжди давай собі відпочити. Зауваж коли минає планована дата завершення проєкту і встигни все зробити до неї. Але краще щодня по одному. І до дедлайнів звикнеш.

  16. Після викладення останньої роботи у проєкті зроби підсумковий пост з висновками - чого ти навився в рамках роботи над, практичні поради, які роботи вдаються тобі вдалішими, які ні і чому

  17. Якщо результати роботи видаються вартими додаткового піару, є сенс розіслати посилання на проєкт на сайти, які може зацікавити твоя естетика. Прикольно, якщо це будуть різні групи сайтів для різних проєктів.

  18. Не написав, "Як припинити скиглити". Пишу. Якщо візьметеся робити щось творче щодня, час на скиглення витрачатиметься туди. Як ні, продовжуйте скиглити. Це не вдосконалить вас як митця і відповідальну людину, зате з’явиться маса додаткових причин, через які можна скиглити.


Вікторія сказала, що з цього може вийти посібник. Я в це не вірю, бо сам надто зелений, але як уже знаю, тут головне - почати.

dziga: (me_flying)
Юху!!! Остання стаття на це півріччя дописана!
Залишилося написати абстракт і придумати якусь гарну назву (я це люблю)))

PhD Life

Oct. 17th, 2012 11:48 pm
dziga: (me_flying)
Впізнаю своє життя ледь не у кожній картинці. Сміюся просто до сліз.
І так, я це люблю!!! 
Якщо ви такі самі фрікануті, вам це сподобається) 
http://acadecomic.tumblr.com/



dziga: (jumping)
Друзі, я щойно це зробила! Відправила свій чорновик УСІЄЇ роботи обом керівникам!
Я розумію, що радіти ще рано, що там ще купа роботи, і т.д. і т.п. і взагалі, найчастіше дисери не дописують якраз після того, як допишуть чорновик, АЛЕ факт лишається фактом - багато роботи вже зроблено!
Почувалася як в келії самітника, писала-писала-писала (і в жж писала, так що ви були моїм єдиним виходом в світ), а Т. мені тільки їсти носив, щоб з голоду не пропали)
Тепер в планах перечитати основну літературу знову, пройтися через всі свої матеріали, перелопатити кожну сторінку так, щоб мені особисто все дуже подобалося, і ще багато-багато чого, але спочатку відпочити, декілька днів не буду нічого роботи! Іду в загул! Ми це заслужили!
dziga: (bw_cigar)
Прийшла на роботу, вмикаю комп і бачу, що диска, на якому зберігаються УСІ мої доки, нема....
У мене навіть нема сил на паніку, в голові просто туман, мій дисер. який я маю здати в цьому місяці. Мама!!! Я надіюся, все знову стане на свої місця, якщо ні, то більшість інфи я зможу встановити із того, що розкидано по мейлам і інших компах (хоч це займе нереально багато часу), але є такі фрагменти і фотки, і статті, які були (чи я надіюся, ше є) лише на робочому компі((( Блін... і ще й субота,на роботі нікого, щоб хоч спробував повернути мені мій диск(
Господи, якщо він реанімується, я одразу все запишу на декілкьа флешок і на жорсткий диск. Урок засвоїла, дякую!

UPD: допомога знайшлася навіть в суботу!!! Диск знайшли) Тепер я його переписала на флешку, удома перепишу на лептоп і жорсткий диск. І взагалі буду зберігати усі зміни, де тільки можна! Дякую за підтримку!
dziga: (biaritz)
Дожилася до того, що охорона мене сьогодні за якогось сквотера в універі прийняла... перевірили мій пропуск вперше за моє усілісіньке перебування тут. І правильно, хто ще влітку за компом сидить???
А між тим коханий вже несе мені їсти, значить, є ще якесь щастя у цьому літі)
А ще слухаю ось цю пісню

http://www.youtube.com/watch?v=WeMFPha_LvI

яка просто створена, щоб описати ось це моє літо.

Manchmal glaube ich, dass ich zu langsam bin
für all' die Dinge, die um mich herum geschehen.
Doch all' die Menschen, die ich wirklich, wirklich gerne mag,
sie sind genauso außer Atem wie ich.

Read more... )
dziga: (bw_cigar)
Ще до початку футбольних перепетій попросили мене написати щось про жінок і футбол, тоді і написала.
http://balticworlds.com/football-against-sex-tourism-and-prostitution/

Поза тим на днях отримала пять авторських примірників книжки "Painful Pasts and Useful Memories: Remembering and Forgetting in Europe" зі своєю статтею в ній. Приємно)

І поки у нас вийшло сонце, іду я гуляти, і нехай весь світ зачекає!
dziga: (biaritz)
Завтра останній день конференції, завтра я їду додому. Скучила страшно!
В Лунді цвітуть магнолії, все зелене, наче влітку, хоча вітер голову зносить. Коли їхала з Стокгольму, там бруньки лише тільки зявлялися, завтра вже побачимо, чи туди нарешті прийшла весна.
В Орхусі було цікаво (мою панель чеарив Джеймс Вертч, і це було особливо приємно:), та конференція в Лунді мені видається цікавішою, і якоюсь душевнішою (тут ми зустрічаємося з моєю улюбленою науковою керівницею, так що я в Лунді завжди особливо щаслива). Багато людей з конференції в Орхусі, так само як і я, одразу приїхали на конференцію в Лунд, навіть деякі keynote speakers ті ж самі. Більше того, навіть назви у конференцій дуже подібні - "Memories in Conflict" та "Conflicting Memories" (у скороченому варіанті:)
Майже половина людей, уже знайомі. І це неймовірно, мушу вам сказати. Зустріла декількох людей, з якими познайомилася на конференції в Австралії (ось аж звідтам я насправді нікого не сподівалася побачити). Познайомилася з людьми, з якими вже давно мріяла познайомитися. Отримала від них коментарі про свою роботу, дуже слушні (і у супроводі багатьох компліментів). Приємно усвідомлювати, що я таки кудись рухаюся! Ура!
На вихідні зустрілися з Т. в Копенгагені. Там було пречудово! Фотографії будуть лише звідти, бо я до того облінилася, що камеру з собою не вожу (треба буде купити собі легкий варіант).
dziga: (biaritz)
Страшенно страждаю від writer's block, думала, якщо не буду з'являтися в жж, то буду з'являтися на сторінках дисеру, а в результаті не робила нічого, вірніше робила багато усього, але не того, що треба, отож, я вирішила повернутися у жж, і таким чином допомогти собі почати знову писати. До речі, у когось є рецепти боротьби проти writer's block? Що ви робите, коли ну зовсім не пишеться, а треба? Я вже почала читати книжки на цю тему, але поки що на мене мало шо діє(
Хоча перші проблиски щастя відчуваються, адже зараз я пишу, а це дає надію на щось більше!!!
Отже, сьогодні усім охочим я проведу екскурсію моїм універом (і навіть трошки районом, де я живу)
багато фото і мало літер під катом )

ПС: Скажіть, це тільки у мене забирає півдня завантажування фотографій у жж?
dziga: (reading)
У мою кохану альма-матер запрошують нових докторантів.
Так що ділитися інформацією особливо приємно!

Application for admission to doctoral studentships
Read more... )
dziga: (bw_cigar)
Так як я катастрофічно нічого не встигаю, то ділюся спостереженнями свого власного кореспондента в універі
Отже, деякі нариси з нашого життя:
http://anais-et-chloe.livejournal.com/138347.html?view=1952363&style=mine#t1952363
dziga: (Default)
Друзі, з вас хтось живе у second life? (http://secondlife.com/)
На одному з курсів, ми вже два тижні поспіль про це говоримо, а до того я навіть поняття не мала, що це таке... (я неандерталець після цього?:)
Якщо ви знаєте, про що йдеться, поділіться враженнями!
dziga: (Lit_Glasses)
Сьогодні у нас семінар був цікавезний про євгеніку, біополітику, про примусову стерилізацію за нацизму та у welfare states, та повязані з цим репараційні стратегії, але пост цей не про це.
Мене вразив один з коментарів, і саме про це мій пост. Може, ви вже давно про це чули, та для мене це було щось настільки нове, що я просто була ошелешена. Виявляється, що є така практика, яка називається Wrongful life, що головним чином означає, що дитина може подати в суд за своє народження. Як було сказано (у вікі такого немає, та сказано було саме так), дитина може подату скаргу у суд на своїх батьків за те, що вони її народили. У Франції та Німеччині закон обмежив такі подання до звинувачень лише лікарів (у вікі згадується тільки це), тобто діти можуть подавати скарги на лікарів, які "дозволили" їхнє народження. Це стосується дітей з уродженими важкими хворобами. У багатьох випадках суд присуджує репарації.
Так що таке...

Profile

dziga: (Default)
dziga

May 2014

S M T W T F S
     12 3
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 19th, 2017 04:23 pm
Powered by Dreamwidth Studios