(no subject)

Почала сьогодні займатися французькою у своєї колеги-француженки. Радості немає меж! Та у мене когнітивний дисонанс, бо так незвично чути, як вона розмовляє на рідній мові, я ж її ототожнюю з російською, ну, й зрідка з англійською, а тут приходиться чути, що вона спілкується на французькій, відчуття таке, наче це не зовсім вона.
***
Всі магазини вже прикрашені у різдвяне, це повсюдне "Merry Cristmas" трохи дратує, мені з кожним роком здається, що вони починають все раніше і раніше, скоро святкування будуть починатися з жовтня, точно вам кажу. Тут ще й Т. спонукає все прикрасити в квартирі, так що скоро не виключено, що цей повсюдний ажіотаж перекочує в нашу оселю. Сподіваюся, що дочекаємося грудня.
***
Вже другий тиждень ходимо на Стокгольмський кінофестиваль, та щось ніякий фільм не тягне на наше захоплене "Вау". Завтра ідемо на останній фільм, потім коротко напишу про всі. Таке враження, що всі режисери домовилися знімати безсюжетне кіно, настільки відкрите для інтерпретацій, що вже не лишається що власне інтерпретувати.
***
Зате поза фестивалем ми подивилися просто геніальний фільм "Du levande" (Ти, хто живе) шведського режисера Роя Андерссона. Якщо хто не бачив, то швидко дивитися! Це гімн людині і життю, яким би абсурдним воно інколи не здавалося.
***
І наостанок, після усього цього ажіотажу з визначенням найкрутіших українських блогерів мені подумалося, що добре, що не усі блогери хочуть бути найкрутішими, бо якби усі були такими, якими дехто їх хоче бачити, то не було б мені, що в цьому жж читати. Потреби в аналітиці, політиці, і т.д. (точніше те, що в жж називають цими гордими словами) я задовільняю деінде, в жж заходжу як на чай-каву до приємних друзів. Тому, друзі, дякую, що ви є, і що з вами цікаво!