naked even to the church?
Jun. 20th, 2009 11:04 pmну все. це буде мій останній запис на сьогодні, і піду я спати і не буду вам заважати:) просто день був напрочуд дивовижним, тому і вражень стільки, що хочеться з усіма ділитися:)
так ось, гуляючи сьогодні Ґамла Станом (Старим Містом), зайшла я у Стуршірку (тобто Велику Церкву, насправді, її можна було б назвати Старою Церквою, бо їй уже більше семиста років, але як її називали, то вона ж не була ще старою. Для тих давніх людей вона була просто великою, це вже для нас вона стала старою і не такою вже й великою, скоріше маленькою, бо за нашими плечима Кельнські собори, Пантеони і т.д. і т.п, а за плечима тих далеких людей нашого досвіду не було, от і назвали вони цю церкву просто Великою, але пост НЕ про те). Пост про те, що в цій давній величній Великій Церкві була відео-екпозиція, яка привернула мою увагу і про яку, власне, я хочу розповісти вам.
Цю відео-експозицію навіть експозицією назвати важко, бо на величезному моніторі показують всього-навсього один ролик довжиною максимум дві-три хвилини (сам монітор встановлений у напівпрозорому білому шатрі). На величезному екрані показано чоловіка середнього віку, який катається на ковзанах на величезному замерзлому озері, навколо ліс, звучить старий церковний гімн французькою, а чоловік абсолютно.... голий! Додайте до цього атмосферу величної церкви, навкруги сотні запалених свічок, світло, яке прокрадається крізь вітражі, а в цьому світлі здіймається порох, навкруги тиша і спокій, і тільки звуки французького гімну, і чоловік. який катається на ковзанах... правильно! - абсолютно голий! На маленькій табличці біля експозиції написано зверення церковного настоятеля, яке можна звести до кількох слів: саме такими ми є перед Богом!
Поряд зі мною хтось сказав: "In Sweden you can come naked even to the church"
А я подумала, що я Люблю Такого Бога!
так ось, гуляючи сьогодні Ґамла Станом (Старим Містом), зайшла я у Стуршірку (тобто Велику Церкву, насправді, її можна було б назвати Старою Церквою, бо їй уже більше семиста років, але як її називали, то вона ж не була ще старою. Для тих давніх людей вона була просто великою, це вже для нас вона стала старою і не такою вже й великою, скоріше маленькою, бо за нашими плечима Кельнські собори, Пантеони і т.д. і т.п, а за плечима тих далеких людей нашого досвіду не було, от і назвали вони цю церкву просто Великою, але пост НЕ про те). Пост про те, що в цій давній величній Великій Церкві була відео-екпозиція, яка привернула мою увагу і про яку, власне, я хочу розповісти вам.
Цю відео-експозицію навіть експозицією назвати важко, бо на величезному моніторі показують всього-навсього один ролик довжиною максимум дві-три хвилини (сам монітор встановлений у напівпрозорому білому шатрі). На величезному екрані показано чоловіка середнього віку, який катається на ковзанах на величезному замерзлому озері, навколо ліс, звучить старий церковний гімн французькою, а чоловік абсолютно.... голий! Додайте до цього атмосферу величної церкви, навкруги сотні запалених свічок, світло, яке прокрадається крізь вітражі, а в цьому світлі здіймається порох, навкруги тиша і спокій, і тільки звуки французького гімну, і чоловік. який катається на ковзанах... правильно! - абсолютно голий! На маленькій табличці біля експозиції написано зверення церковного настоятеля, яке можна звести до кількох слів: саме такими ми є перед Богом!
Поряд зі мною хтось сказав: "In Sweden you can come naked even to the church"
А я подумала, що я Люблю Такого Бога!