що погано починається...

не завжди погано закінчується. І сьогоднішній день тому підтвердження.
Весь ранок я провела у інтенсивних роздумах, як же я буду жити з жовтня, адже в жовтіні я буду офіційним бомжем: ні квартири, ні кімнати, зате купа курсів, презентацій, шведська, а головне - уже куплений квиток на літак, і летіти я мушу. Я навіть почала шкодувати, що взагалі свою шведську одісею розпочала, краще б я шукала щось цікавеньке в своєму милому Берліні, там би я таких проблем з житлом не мала. От стою я в черзі на оренду квартири у купі різних черг, а мої 200 з гаком днів у порівняння не ідуть з середньостатистичними монстрами  шведами, у яких на рахунку по 700 днів і більше. Ну як з ними змагатися? Одна користь з тих черг, що я напевне знаю, скільки днів тому почалася моя стокгольмська епопея , і на тому tack!
Щоб не думати про все це депресивно-забарвлене моє щастя, пішла я у бібліотеку Вернадського, пішла спочатку в головний корпус, звідти мене відправили на Володимирську, так що я до Либідської на маршрутці приїхала, а потім вирішила пішки до Володимирівської зайти. Ну не все в мене гаразд з географією, це точно. А ще й я, як виявилося, Київ не дуже добре знаю, так що блукала я довго, зате по дорозі надибала залізничні каси і купила квитки до Львову. Так що незнання інколи буває навіть дуже у нагоді, єдина проблемка, що я таки дуже втомлена була і зворотні квиточки купила на ранок неділі, а могла б і на вечір купити, але ця думка мені щойно вдома прийшла, у затишній, спокійній атмосфері моя голова працює краще, це вже доведено:)
А головне, хвилину тому отримала мейл від Сабіні, милої надіюся шведки, яка запропонувала мені орендувати одну кімнату в її квартирі. Так що УРА!!! у мене є тепер дах над головою. Це раніше я була дуже перебірлива, шукала лише квартиру, бо ж хочу жити сама і крапка! але перспектива життя у дорогих стокгольмських готелях (на які моїх статків лише на кілька днів вистачить), а потім жалюгідне мужнє і повне пригод життя на вулиці мене не дуже тішить. Так що все, вирішено, живу я з Сабіною, а на зиму буду надіятися знайти таки окрему квартиру. А поки будемо зустрічатися з моїм коханням по якихось інших Європах, все одно в Стокгольмі зараз холодно, похмуро і сіро. Треба шукати плюси... ага.

1-е Вересня

Вітаю всіх, для кого сьогодні розпочався навчальний рік!

А тепер до діла:) у мене питання: у вас у всіх на "перших" і "отстанніх" дзвониках грали російські пісні? От я навчалася в українській школі на Рівненщині, та пісеньки нам вмикали російські. Я навіть не можу пригадати жодну українську пісеньку до такої нагоди. Їх що нема?
Питання навіяне сьогоднішнім ранком. Через дорогу у нас школа, так що ранок розпочався з "учат в школе" і т.і., а потім було чути виступ із віршиками і т.п. на українській. У вас було так само?

ці страшно солодкі споконвічні спокуси....

тут пропонують у березні приїхати в Берлін і побігати в напівмарафоні:) думаю, треба їхати! хоча в Стокгольмі є свій напівмарафон, та ще й гендерно забарвлений - жіночий, все ж думка про себе виснажену і спітнілу ланеподібну і прекрасну на давно мною по-коханих вулицях Міста, не дає спокою... те, що сидить в мені десь глибоко, уперто каже "реєструйся і біжи! поки реєстрація за знижками".
 

(no subject)

А ще я в четвер вирушаю в Карпати! Це буде моя перша подорож в Карпати з часів дитинства, коли я  їздила туди з батьками і майже нічого не пам*ятаю. А за все дяки моєму коханому, а то я йому про Альпи та й про Альпи, от він мені вирішив і нашу красу показати:))
...от я тепер думаю, про що ж таке знову почати розповідати?:))