![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
“C’est une revolte? Non, c’est une revolution!”
Учора ходили на "Laurence Anyways" і знову пересвідчилися, що Долан геній (як би це пафосно не звучало, але саме так воно і є). От насправді, хто ще може зняти у свої 23 уже третій фільм, який тримає тебе біля екрану 3 години, а потім ти ще думаєш про цей фільм тижнями? Не знаю, як на кого, та на мене так діє тільки він.
Отже про фільм: у свої 35 Лоуренс Аліа (заслужений вчитель року, фанат літератури, поет-аматор, тонка і відкрита особистість) здійснює "камінґ аут" - він транссексуал. Так як він живе у "відкритому" і "толерантному" суспільстві, його "камінґ аут" не стає катастрофою... принаймні одразу. Не буду вдаватися в подробиці, скажу лише, що це фільм не так про проблеми, з якими стикаються люди, яких суспільство ярликує як "ненормальних", це радше історія про кожного, хто намагається і залишатися собою, і одночасно бути з коханою людиною. Як поєднати кохання і себе, ось в чому питання. Як не убити ні себе ні когось від цього всепоглинаючого почуття. Просто тобі за Оскаром Уайльдом
(Yet each man kills the thing he loves
By each let this be heard.
Some do it with a bitter look,
Some with a flattering word.
The coward does it with a kiss,
The brave man with a sword!)
Чудова історія, одним словом, і ще й з, як завжди у Долана, ретельно підібраною музикою, ідеально продуманою картинкою, насолода для усіх органів відчуття, сприйняття і всього іншого.
Долан уміє говорити до глядача на своїй особливій мові, ти або поділяєш його мову і розшифровуєш культурні коди (і відповідно рощумієш, про що йдеться), або ти просто викинутий із дискурсу і тобі, в принципі, ці картинки ні про що не говорять. Тому, мабуть, фільм і показують у дуже камерній атмосфері у залах на 60 чоловік.
Трейлер:
При нагоді, якщо хтось не бачив Доланівськи попередні фільми, то дуже рекомендую!
Ось тут я писала про перший: http://dziga-ya.livejournal.com/178928.html
і про другий: http://dziga-ya.livejournal.com/178345.html
Побільше нам всім справжніх фільмів і справжніх відчуттів! (я ж заглиблююся у роботу, за якою я вже встигла страшенно скучити за декілька днів самій собі подарованих вихідних:)
Учора ходили на "Laurence Anyways" і знову пересвідчилися, що Долан геній (як би це пафосно не звучало, але саме так воно і є). От насправді, хто ще може зняти у свої 23 уже третій фільм, який тримає тебе біля екрану 3 години, а потім ти ще думаєш про цей фільм тижнями? Не знаю, як на кого, та на мене так діє тільки він.
Отже про фільм: у свої 35 Лоуренс Аліа (заслужений вчитель року, фанат літератури, поет-аматор, тонка і відкрита особистість) здійснює "камінґ аут" - він транссексуал. Так як він живе у "відкритому" і "толерантному" суспільстві, його "камінґ аут" не стає катастрофою... принаймні одразу. Не буду вдаватися в подробиці, скажу лише, що це фільм не так про проблеми, з якими стикаються люди, яких суспільство ярликує як "ненормальних", це радше історія про кожного, хто намагається і залишатися собою, і одночасно бути з коханою людиною. Як поєднати кохання і себе, ось в чому питання. Як не убити ні себе ні когось від цього всепоглинаючого почуття. Просто тобі за Оскаром Уайльдом
(Yet each man kills the thing he loves
By each let this be heard.
Some do it with a bitter look,
Some with a flattering word.
The coward does it with a kiss,
The brave man with a sword!)
Чудова історія, одним словом, і ще й з, як завжди у Долана, ретельно підібраною музикою, ідеально продуманою картинкою, насолода для усіх органів відчуття, сприйняття і всього іншого.
Долан уміє говорити до глядача на своїй особливій мові, ти або поділяєш його мову і розшифровуєш культурні коди (і відповідно рощумієш, про що йдеться), або ти просто викинутий із дискурсу і тобі, в принципі, ці картинки ні про що не говорять. Тому, мабуть, фільм і показують у дуже камерній атмосфері у залах на 60 чоловік.
Трейлер:
При нагоді, якщо хтось не бачив Доланівськи попередні фільми, то дуже рекомендую!
Ось тут я писала про перший: http://dziga-ya.livejournal.com/178928.html
і про другий: http://dziga-ya.livejournal.com/178345.html
Побільше нам всім справжніх фільмів і справжніх відчуттів! (я ж заглиблююся у роботу, за якою я вже встигла страшенно скучити за декілька днів самій собі подарованих вихідних:)
