My travel wishlist в картинках!
Dec. 17th, 2011 01:36 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
dzigaУсі навколо складають списки подарунків, так що я й собі вирішила скласти список. Дожилася я до того, що навіть не знаю, що собі бажати з речей, які можна просто піти і купити, і не тому, що усе є, а тому що нічого не хочеться (а значить, таки усе є:). Єдине чого хочеться це омріяних подорожей, і так щоб не по роботі, а просто тому, що так хочеться! Одна проблема з такими бажаннями-мріями в тому, що я наперед знаю, що крім мене навряд чи хтось зможе мені щось з того подарувати, тому цей список -це такий список бажань-установок для себе самої і прохання-посилання у Всесвіт, щоб надлюдські сили допомогли мені втілити ці мрії в життя!
Бажання номер 1 – це Австралія! Я так хочу побачити цих кенгуру, пінгвінів, коал, оперу, захід сонця біля океану... я так цього хочу, що у мене кожна клітина озивається просто таки наркотичним сп’янінням, як я про це думаю. Я бачу, як я сиджу у шезлонгу, читаю якусь книжку (це обов'язково має бути поезія), п'ю велике латте і думаю, яка ж я щаслива і вдячна! Я сиджу там одна, і знаю, що все, що навколо, це продовження мене - ось ця павутинка, що заплуталася в парасолі, ось ця напіврозкрита мушля, і ця дражлива медуза, і це призахідне сонце і небо, усе це я, і мені так спокійно, так тепло, так незабутньо... Всесвіту, чуєш, я цього насправді ХОЧУ! Від себе я роблю усе можливе і неможливе, щоб це стало реальністю, але мені потрібна Твоя допомога, щоб усе насправді склалося! Я на Тебе розраховую, чуєш?!
Бажання Номер 2 – я хочу побачити, як цвітуть лавандові поля в Провансі! Я хочу пройтися між цими охайними рядами абсолютної краси! У цій красі виявляється довершеність Всесвіту і я хочу її побачити на власні очі і вдихнути на повні легені цей аромат. Я ніколи цього не забуду, я знаю, я можу забути усе, та я ніколи не забуваю запахи, Ти ж знаєш, тому дай мені ще запам’ятати цей запах!
Бажання Номер 3 – Венеція! І обов’язково так, щоб жити у якомусь сімейному готельчику, з маленькою кімнаткою та з великим вікном, так щоб щоранку, відкривати вікно, пити найзапашнішу каву на світі, дивитися на гондольєре і розуміти, що усе на цім світі неважливо, важливо тільки те, що тут і тепер, і що за великим рахунком, все що насправді запам’ятовується, це ось такі ранки, зі звареною коханим кавою у цьому маленькому горнятку, це небо за вікном, і ця посмішка, яка буде з тобою, навіть тоді, коли тебе вже не буде. Я так хочу!
Зупиняюся на трьох бажаннях, це ж так мало у порівнянні з вічністю, але це так багато для мого життя, Всесвіту! Так що я на Тебе дуже розраховую! Сьогодні я дивилася на свої такі «тревел-списки» від 2001 до цього року (тобто за всі 10 років у мене є такі списки і вони такі довжелезні!), і знаєш, Всесвіту, Ти перевершив мене, у Тебе багатша фантазія і Ти щедріший до мене ніж я сама до себе, так що я в Тебе вірю! І дякую! Справді дякую!
Бажання номер 1 – це Австралія! Я так хочу побачити цих кенгуру, пінгвінів, коал, оперу, захід сонця біля океану... я так цього хочу, що у мене кожна клітина озивається просто таки наркотичним сп’янінням, як я про це думаю. Я бачу, як я сиджу у шезлонгу, читаю якусь книжку (це обов'язково має бути поезія), п'ю велике латте і думаю, яка ж я щаслива і вдячна! Я сиджу там одна, і знаю, що все, що навколо, це продовження мене - ось ця павутинка, що заплуталася в парасолі, ось ця напіврозкрита мушля, і ця дражлива медуза, і це призахідне сонце і небо, усе це я, і мені так спокійно, так тепло, так незабутньо... Всесвіту, чуєш, я цього насправді ХОЧУ! Від себе я роблю усе можливе і неможливе, щоб це стало реальністю, але мені потрібна Твоя допомога, щоб усе насправді склалося! Я на Тебе розраховую, чуєш?!
Australian Time Lapse Montage from Marcus O'Brien on Vimeo.
Бажання Номер 2 – я хочу побачити, як цвітуть лавандові поля в Провансі! Я хочу пройтися між цими охайними рядами абсолютної краси! У цій красі виявляється довершеність Всесвіту і я хочу її побачити на власні очі і вдихнути на повні легені цей аромат. Я ніколи цього не забуду, я знаю, я можу забути усе, та я ніколи не забуваю запахи, Ти ж знаєш, тому дай мені ще запам’ятати цей запах!
Бажання Номер 3 – Венеція! І обов’язково так, щоб жити у якомусь сімейному готельчику, з маленькою кімнаткою та з великим вікном, так щоб щоранку, відкривати вікно, пити найзапашнішу каву на світі, дивитися на гондольєре і розуміти, що усе на цім світі неважливо, важливо тільки те, що тут і тепер, і що за великим рахунком, все що насправді запам’ятовується, це ось такі ранки, зі звареною коханим кавою у цьому маленькому горнятку, це небо за вікном, і ця посмішка, яка буде з тобою, навіть тоді, коли тебе вже не буде. Я так хочу!
Зупиняюся на трьох бажаннях, це ж так мало у порівнянні з вічністю, але це так багато для мого життя, Всесвіту! Так що я на Тебе дуже розраховую! Сьогодні я дивилася на свої такі «тревел-списки» від 2001 до цього року (тобто за всі 10 років у мене є такі списки і вони такі довжелезні!), і знаєш, Всесвіту, Ти перевершив мене, у Тебе багатша фантазія і Ти щедріший до мене ніж я сама до себе, так що я в Тебе вірю! І дякую! Справді дякую!
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Re: :))
Просто можна цього не помітити, коли не стараєшся, не стараєшся, якийсь облом суцільний старатись, а потім щось, що дійсно начебто треба, не виходить. І ти його починаєш "добиватись", а воно потім на тобі - я ж казало, не лізь! О_о
Мабуть тому треба весь час старатись в усьому, що правильно, тоді те, що не треба просто в голову навіть не прийде, бо на нього і часу не буде. І ті самі, правильні знаки будеш помічати...
Re: :))
Date: 2011-12-18 03:08 pm (UTC)