dziga | Welcome to my world!

Страшенно страждаю від writer's block, думала, якщо не буду з'являтися в жж, то буду з'являтися на сторінках дисеру, а в результаті не робила нічого, вірніше робила багато усього, але не того, що треба, отож, я вирішила повернутися у жж, і таким чином допомогти собі почати знову писати. До речі, у когось є рецепти боротьби проти writer's block? Що ви робите, коли ну зовсім не пишеться, а треба? Я вже почала читати книжки на цю тему, але поки що на мене мало шо діє(
Хоча перші проблиски щастя відчуваються, адже зараз я пишу, а це дає надію на щось більше!!!
Отже, сьогодні усім охочим я проведу екскурсію моїм універом (і навіть трошки районом, де я живу)

Починаємо ми з виходу з під'їзду (живемо ми в районі Флемінгзбері, біля самого університету Сьодерторн, у якому я працюю). Флемінгзбері - околиця Стокгольму, переважне населення - мігранти з Близького Сходу та країн колишньої Югославії. На початку 90-х тут вирішили побудувати універ і таким чином долучити дітей мігрантів до науки (спочатку Сьодерторн функціонував як інститут, та рік тому йому надали права університету, тобто тепер Сьодерторн має право випускати своїх докторів наук, та коли я починала тут працювати, такого права у нього ще не було, тому я отримаю свій диплом з Стокгольмського університету).
Ось власне підїзд:

Напроти нашого будинку знаходиться Королівська лікарня - одна з найбільших лікарень, які мені будь-коли доводилося бачити, і про яку говорять, що вона найбільша у Скандинавії. Тепер біля неї зносять парковку і будуть робити лікарню ще більшою!
(у корпусі Novum, що якраз зліва цих всіх руїн, знаходиться спортзал, у якому я займаюся. Кожен раз коли туди ходжу, думаю, що у якомусь з інших життів я обовязково буду займатися медициною).

Біля нашого універу є ще декілька корпусів "Каролінки"- Королівського інституту - найбільшого мед.універу Швеції (ми ліворуч, Каролінка -праворуч).

А це вже наші корпуси (праворуч-бібліотка):

Обходимо бібліотеку і дивимося на неї з іншого боку (на нижньому поверсі бачимо також ідальню, сьогодні універ не працює, а зазвичай тут дуже багато людей).

Напроти бібліотеки можна повалятися на травичці, чим Т. майже займається)

Ідемо далі, проходимо повз один із входів (сходи ведуть якраз у наш кабінет, та з них в кабінет не зайти, так що ми ідемо до іншого входу)

Доходимо до входу

Відкриваємо двері

Ідемо коридором

Знаходимо саме ті двері

Привіт Стронговському! Його перефантазовані "Keep calm" піднімають мій робочий настрій.

А так я працюю.

Якраз напроти нашого кабінету знаходиться кімната для відпочинку

Тут можна поспати

Помитися

і подивитися на небо

Ось це наша кухня

І знову коридор

Ми виходимо на вулицю і можемо трошки посидіти

Ось це власне вид на головний вхід універу

А це головна гора кампусу

Спускаємося на ескалаторі до станції електричок (15 хвилин - і в самісінькому центрі Стокгольму! Якби ви знали, як мене дістають навіть ці 15 хвилин!)

Біля ескалатору стоїть ось така жінка (дуже надихає на навчання і не тільки)

А це власне вид на усе, що ми бачили зі сторони станції (куди ми пішли купити круасанів)

Уже їмо круасани і пємо молоко (мабуть, за все своє життя я випила молока меншу, ніж пю його тут. Привіт, бідна на вітамін Д Швеціє!)

Ми довго сиділи і грілися на сонці, аж поки не прийшли милі хлопчики з не менш милим бультерєром, від яких я одразу захотіла іти додому (так, я бультерєрний расист, якщо хочете).

На цьому екскурсія закінчилася. Цсім дякую за увагу)

ПС: Скажіть, це тільки у мене забирає півдня завантажування фотографій у жж?