Забужко про інтернет.

[dziga]

Завдяки emarinicheva (дякую Вам!), вийшла на цю статтю:
"Наблюдая сегодняшних двадцатилетних — принявших Интернет уже не как инновацию, а как должный атрибут взрослой жизни, — я порой испытываю смутное беспокойство. Что-то все-таки меняется в наших отношениях с бесконечностью, что-то важное уходит — чувство, что ли, иллюзорности нашего ею «обладания»?.. Пролистывая десятки книг в поисках заветных четырех, как-никак отдаешь себе отчет в том, что именно и всего лишь пролистываешь — читать будешь только те четыре. А вот зайдя на любой сайт и побыв на нем хотя бы минуту, ты этот сайт уже знаешь, — и чего ж там не знать-то, подумаешь, бином Ньютона: сайт, в отличие от книги, и не предназначен для внимательного и «сплошного», сопереживающего чтения, это не автономный мир со своими законами, в который требуется вникать, — снял нужную инфу, захлопнул и побежал дальше!.. Побродив среди «стеллажей», «ребенок» выходит наружу, уже не потрясенный гудящей бесконечностью человеческих миров, а просто очень собою довольный — с чувством, что он «совсем большой» и ужасно много знает. Восприятие «сечется», становится дискретным — в режиме короткого сообщения; способность концентрации тоже сужается. А ведь предупреждал Маклюэн: современное устройство человеческого мозга приспособлено к вогнутому, а не выпуклому источнику света, как экран телевизора и монитора, — соответственно у детей, чье сознание формируется перед таким выпуклым экраном, «физиология мозга» обречена быть иной, чем у родителей… Что ж тогда получается — что уже внуки будут для нас чем-то вроде инопланетян?.."

Звідси: http://offline.computerra.ru/2004/560/35977/

Не знаю, як кому, але інтернет книжки мені замінити не може, нет - це засіб знайти щось цікавеньке, і визначитися, яку книжку треба купити наступною.

Comments

[basta-tragedy.livejournal.com]

ну, маю сказати, що теперішні 20літні не такі вже й втрачені. 18-24 роки - це вік моїх друзів/знайомих, і мушу сказати, що вони ще досить старомодні. перейматися треба за теперішніх 13річних, от там уже біда.

[dziga-ya.livejournal.com]

Дехто і там, думаю, буде старомодним, але їх буде ставати все менше і менше, це точно. Хоча я не уявляю, як це, щоб мої діти не читали???

[basta-tragedy.livejournal.com]

ага, я оце теж не уявляю... у мене троюрідна сестра в перший клас ходить, я її навіть гаррі поттером заразити не можу. чорт забирай, мені 21, а я сама досі тащусь, тільки рік тому дочитала останні дві книги! теж мені, діти :D

[rainy-lily.livejournal.com]

мм, дякую, почитаю)

[dziga-ya.livejournal.com]

прошу:)

[odvis.livejournal.com]

> інтернет книжки мені замінити не може, нет - це засіб знайти щось цікавеньке, і визначитися, яку книжку треба купити наступною.

але, на жаль, не завжди зацікавлення переходить у тверду копию.
наприклад, не можу собі дозволити Гордера за 150 грн., а обидві речі, які там надруковані улюблені й прочитані з мережі.

[dziga-ya.livejournal.com]

Я знаю, що багато людей можуть читати з екрану, я їм, можливо, десь і заздрю, бо сама не можу і від того біднію:) Але я тішуся з того, що мною витрачені гроші (хоч частка) дійде до автора, і він зможе пристойно жити і творити далі, бо самій би хотілося, щоб мої книги купували (якби я їх писала:) А от читаючи класиків такого сумління нема, розумію, що витрачаю гроші просто через своє невміння читати з екрану:(( Може, треба практика, спочатку заставляти, а потім втягнуся:) Для мене читання - то ритуал, після мене книжки читати не можливо, і в принципі я мало кому їм потім довіряю, бо вони розписані вздовж і впоперек, а інколи розмальовані у різні кольори. Ми коли познайомилися з моїм майбутнім чоловіком, то він мені так і сказав, ти не боїшся, що ти даєш мені читати свої книги, бо я тепер все про тебе знаю:)) (Ой, соррі, щось я постійно багато пишу:)

[raw-stick.livejournal.com]

Я лише одного побажав би тим, хто нарікає на інтернет: не послуговуючись ним, належно зредагувати переклад кількасотсторінкової монографії, бажано з якоїсь гуманітарної дисципліни.

[dziga-ya.livejournal.com]

ta z internetom she j nabagato legshe perekladaty, koly ty mozhesh, napryklad, on-line znajty use, na scho posylavsa avtor, u mene pamjataju bula chastyna v perekladi, de sgaduvalosa bagato kvitiv i jagid, pro jaki do ciogo ja navit ne chula, ja jih odrazu znajshla v interneti, z malunkamy z opysom, todi stalo nabagato legshe zrozumity, scho zh same mala na uvazi pysmennycia. V inshomu razi ciu informaciju pryjshlosa b shukaty v encyklopedijah, po bibliotekah, i todi ce zabralo b duzhe bagato chasu.

[filosoftka.livejournal.com]

МакЛюен геній, для мене інет - це засіб, а не мета. Намагаюсь в цьому переконувати теж інших.