The book that made my day!
Oct. 11th, 2009 06:39 pmРаз вже сьогодні був такий чудовий день, то нехай вже буде такий самий вечір:) Замість того, щоб читати різні теорії націєтворення, поділюся тим, що сьогодні читала!
Прошу до вашої уваги книжку Югана Барґума (Барґум Юган: Хлопчик на літо. Прощання. Переклад з шведської Наталія Іваничук. - Львів: Літопис, 2005):

У книжку фінського автора, який пише на шведській, увійшли повість "Хлопчик на літо" та збірка новел "Прощання". Коли читала книжку, здавалося, що переглядаю фільми Берґмана: такі затишні, щемливі, прості і глибокі. Від них ставало так тепло, складалося враження, що сама переживала усе, про що пише автор, а що не переживала, то проходило повз мене і я це все знаю, бо вже пропускала через себе. Це історії самотностей, пошуків, пощань і прощавань. Історії про простих людей, без супергероїв, без будь-яких аномальних подій, усе просто: життя, смерть, постійні сумніви та зрідка проблиски справжнього щастя, любов між чоловіком і жінкою, матір"ю та сином, дочкою та батьком, батьком та сином, і так до безкінечності комбінацій.
"Бог, якщо він є, подарував нам, можливо, замість вічного життя здатнсіть забувати, що все на світі є прощанням - від ніжної зелені навесні, що замаює голі віти дерев, до всіяного листям осіннього асфальту; щебетання горобців, перед тим, як западе ніч і прокинуться сови; проблиск світла, а за ним - вічна темрява..."
Що ж стосується якості книжки, мушу сказати, що не втримувалася від редагування, маса опечаток, я вже мовчу про те, що бракує тексту на цілу сторінку. От я запитую себе, колись не було таких потужних технічних можливостей, а книжки видавалися без помилок, то чому ж тепер книжки видаються з такими опечатками, що простий Word їх би виявив?....
Прошу до вашої уваги книжку Югана Барґума (Барґум Юган: Хлопчик на літо. Прощання. Переклад з шведської Наталія Іваничук. - Львів: Літопис, 2005):
У книжку фінського автора, який пише на шведській, увійшли повість "Хлопчик на літо" та збірка новел "Прощання". Коли читала книжку, здавалося, що переглядаю фільми Берґмана: такі затишні, щемливі, прості і глибокі. Від них ставало так тепло, складалося враження, що сама переживала усе, про що пише автор, а що не переживала, то проходило повз мене і я це все знаю, бо вже пропускала через себе. Це історії самотностей, пошуків, пощань і прощавань. Історії про простих людей, без супергероїв, без будь-яких аномальних подій, усе просто: життя, смерть, постійні сумніви та зрідка проблиски справжнього щастя, любов між чоловіком і жінкою, матір"ю та сином, дочкою та батьком, батьком та сином, і так до безкінечності комбінацій.
"Бог, якщо він є, подарував нам, можливо, замість вічного життя здатнсіть забувати, що все на світі є прощанням - від ніжної зелені навесні, що замаює голі віти дерев, до всіяного листям осіннього асфальту; щебетання горобців, перед тим, як западе ніч і прокинуться сови; проблиск світла, а за ним - вічна темрява..."
Що ж стосується якості книжки, мушу сказати, що не втримувалася від редагування, маса опечаток, я вже мовчу про те, що бракує тексту на цілу сторінку. От я запитую себе, колись не було таких потужних технічних можливостей, а книжки видавалися без помилок, то чому ж тепер книжки видаються з такими опечатками, що простий Word їх би виявив?....
no subject
Date: 2009-10-11 06:01 pm (UTC)no subject
Date: 2009-10-11 06:23 pm (UTC)